Реферат на тему:

Дитячі хрестові походи

План

1. Священна війна проти іновірців.

2. Франція й дитячі хрестові походи.

3. Юні хрестоносці Німеччини.

Священна війна проти іновірців

Усіх дивував незвичайний марш дорогами Франції та Греції в ХІІІ ст. Хлопці років дванадцяти й трохи старші, зібравшись невеликими групами або об'єднавшись у ватаги, прямували до Палестини. Одягнені вони були досить дивно: поверх коротких штанів були полотняні сорочки, на які був пришитий хрест із матерії. Зустрічалися й червоні, і зелені, і чорні кольори. Хто б міг припустити, що це прямують юні хрестоносці. Хлопці йшли з непокритими головами й босоніж. У руках вони тримали різнобарвні прапори із зображеннями Христа або Богородиці з дитиною. Діти співали гімни, що славлять Богородицю й Бога.

Про хрестові походи нам відомо з підручників історії. Також ми знаємо, що зачинателем хрестових походів був папа римський Урбан II. Саме він закликав Західну Європу об'єднатися й розбити ненависних мусульман. Восени 1095 p., після закінчення збору церковників у місті Клермон, у Франції, папа вирішив звернутися до лицарів, а також до всіх присутніх на рівнині біля міста, серед яких були ченці, селяни й городяни. Він закликав розпочати священну війну проти мусульман. Його заклик почули. Десятки тисяч лицарів і, навіть сільських бідняків піднялися на священну війну.

Хрестоносці йшли в Палестину, щоб вигнати турків, які захопили Єрусалим — священне місто в християн. 1096 р. став роком початку хрестових походів. Існували перекази, згідно з якими в Єрусалимі знаходилася труна Ісуса Христа, засновника християнської релігії. Щоб звільнити цю найбільшу християнську святиню, прямували до Єрусалиму тисячі озброєних хрестоносців. Полотняні хрести на одязі означали, що ця війна буде священною, релігійною. її метою було вигнання мусульман, яких називали в ті часи іновірцями, з усіх священних місць Палестини.

Але реальність була набагато прозаїчнішою. Ця війна мала своєю метою не лише звільнення Палестини від іновірців. Тільки прості люди вірили в її священний зміст. Феодали, які брали участь у цій війні, прекрасно розуміли, що вона принесе їм багатство. Як відомо, до XI ст. західноєвропейська земля була власністю церковних і світських феодалів. За звичаєм, успадковувати землю могли тільки старші сини феодалів. Відповідно, молодші й середульші не могли мати землі, але дуже хотіли її одержати. Тому хрестовий похід для них це реальна можливість одержати такий бажаний шматок землі До того ж католицька церква справедливо побоювалася за свої володіння, які могли відняти ненаситні феодали Для. неї хрестовий похід став виходом із ситуації, тим більше що церковникам допомагали пілігрими, які поверталися . і далеких мандрівок Вони поширювали чутки про багатство східних земель, якими й скористалися римські папи

Селяни спочатку теж брали участь у хрестових походах, тим жилося дуже важко через постійні утиски феодалів, через голод. Церковники, бажаючи набрати якомога більше воїнів, усіляко вмовляли бідноту терпіти всі випробування, нібито послані їм Богом за невідомо які гріхи Ченці робили все можливе, щоб утримати селян, переконували їх у неодмінній перемозі над іновірцями І тоді Бог обов'язково повинен був полегшити важку долю бідноти Церква обіцяла селянам прощення гріхів і місце в раю

Нелегко жилося селянам удома, важко довелося й у походах Уже перший хрестовий похід забрав життя десятків тисяч бідняків. і тільки деяким і: них довелося дістатися Єрусалима. Але й тут їм не пощастило У 1099 р хрестоносцям удалося захопити Єрусалим, а також інші прибережні міста Палестини й Сирії Але всі багатства перейшли не селянам, а, звичайно ж, лицарям і великих феодалам На «Святій землі» (так назвали годі європейці Палестину) були засновані нові держави Селяни, які прийшли разом з феодалами й лицарями, повернулися ні » чим. Засвоївши гіркий урок, селяни з меншою запопадливістю брали участь у наступних хрестових походах.

XII ст. стало століттям утримання хрестоносцями захоплених ними територій, їм не раз доводилося ставати під свої прапори, шоб спробувати змусити супротивника забратися. Однак усі їхні спроби були приречені на невдачу.

На початку XIII ст. німецькі, французькі й італійські лицарі вчетверте вирушили в хрестовий похід, почувши заклик папи Інокентія III Але попрямували вони не проти іновірців, а вирішили захопити християнську державу Візантію Виявилося, що всі п'янкі фрази про порятунок «труни Господньої» нічого не варті, тому що лицарі не тільки захопили столицю Візантії Константинополь, але й повністю розграбували її

Франція й дитячі хрестові походи

Вісім років по тому церква вирішила спорядити дитячі хрестові походи Давні джерела гак пишуть про ці походи" у фавні 1212 р невідомо відкіля в Парижі, в абатстві святого Діонісія. з'явився пастух Етьєн — 12-річний хлопчик Він зая вив, що його послав сам Бог для того, щоб він очолив проти «невірних» похід дітей. Йти треба було до Палестини Хлопчик недовго затримався в Парижі, продовжив свою подорож іншими містами й селами. Етьєн, імовірно, мав дар -оратора, тому що скрізь полум'яні промови про похід проти мусульман були сприйняті його однолітками дуже добре. Хлопчак збирав юрби людей і запевняв, що тільки дітям дарував Бог право звільнити Єрусалим від «невірних», тому що вони непорочні. Дорослі ж є закоренілими грішниками, і тому Бог від них відступився Натомість дітям удасться без будь-якої зброї звільнити священне місто. Бог розсуне Середземне море, щоб хлопчики мали можливість пройти по дну, як Мойсей, біблійний герой, і відібрати «святу