У грудні 1719 р Петром І був виданий Указ «Гірничий привілей» що надавав право всім жителям Росії як на власних, так і на державних землях здійснювати пошуки руд і створювати підприємства з виплавки металів Золотошукачі були звільнені від рекрутської повинності Бергколегія була зобов'язана всіляко сприяти розвитку гірничої справи

У період царювання Петра І почав працювати на території теперішньої Читинської області Нерченський завод За два роки (1707— 1708 рр і туї було знайдено 160 кг дорогоцінних металів, у 1717 р - 250 кі золотоносного срібла, переробка якого дала можливість одержувати російське золото й срібло

Навіть після смерті Петра І не припиняли видаватися царські укази про необхідність пошуків і розробки золотих родовищ.

Услід за керченськими джерелами в Забайкаллі золото почали видобувати на Алтаї Тут на мідеплавильних заводах у районі Зміїногорська видобували золото як побіжний продукт

У період з 1745 по 1800 р на мідеплавильних заводах було видобуто 17 і золота Також як побіжний видобуток на мідних рудниках поблизу Петрозаводська з 1741 по 1768 р одержали тільки 72 кі золота І все-таки, з огляду на високу собівартість здобуття золота з мідних руд. подальший видобуток тут припинився

Пошуки й виявлення золота в першій чверті XVIII ст не могли ще привести до створення золотодобувної промисловості як галузі Незначна кількість добутого золота була продуктом побіжного видобутку при розробці мідних рудників

Під час царювання Петра І почалося промислове вивчення Уралу Наявність розвинутих гірничозаводських підприємств, що були пов'я іані з видобутком чорного металу й міді, дала можливість надалі сформувати в цьому регіоні нову галузь російської промисловості - безпосередній видобуток золота Раніше не посильна справа для окремих експедицій стала можливою, коли на Уралі виникли великі рудники, заводи, поселення, фортеці, дорожня мережа, тобто цифра структура, і з'явилися свої фахівці-геологи.

У 1747 р. було виплавлене золото на першому в Росії спеціалізованому золотопромисловому підприємстві— Березняківському руднику Уралу Розробка цього родовища спочатку була малоефективною Так, у 1754 р було видобуто не більше ніж 5 кг золота, але в наступні роки видобуток систематично зростав, до 1800 р було видобуто 3,8 т золота

Усього за XVII—XVIII ст на рудниках Росії було видобуто 23 і золота При цьому приватні підприємства дали вдвічі більше золота, ніж державні До кінця царювання Катерини II (1796 р.) усі державні золотодобувні підприємства були передані в приватні руки. Державні податки збирали тільки 14 % прибутку Це дало можливість збільшувати зростання золотодобування У наступні після Відкриття Березняківського родовища роки на Уралі функціонували десятки нових золотодобувних підприємств Наприклад, у 1823 р на рудниках і копальнях Уралу працювало 12 тис чоловік Цього року вони добули 1,6 т золота.

Цікаво зауважити, що в 1819 р на золотих рудниках Уралу знайшли новий дорогоцінний метал Його спочатку називали білим золотом - це була платина Поклади платини були виявлені й у наступних роках, у 1825 р уже видобули більше 50 кг платини

До початку 30-х рр.. XIX ст.. основна кількість золота була видобута завдяки розробкам центральних родовищ, і лише невелика частина (близько 1%) завдяки розсипним родовищам

Історія золотодобувної промисловості у всіх країнах виникала в результаті виявлення й розробки розсипних родовищ, що. як пізніше з'ясувалося, були широко поширені на Уралі й у Сибіру. Російська золотопромисловість дуже сильно відрізнялася від загального правила Там спочатку відкрили й почали розробляти рудні родовища, а вже після цього, більше ніж через 50 років. -розсипні. Це можна пояснити так золоті родовища в Росії шукали дуже давно, і вони зазвичай закінчувалися виявленням і розробкою срібних і мідних руд, із яких золото добували як побіжний метал Надалі золото відшукували уже маючи досвід роботи з рудами, осягнувши не тільки методи їх пошуку, але й розробки

Свого часу Петро І, а потім і великий російський учений М В Ломоносов Дійшли висновку, що пошуки розсипних родовищ золота просто необхідні І все-таки головні пошуки були спрямовані на рудне золото При цьому були знайдені золоторудні родовища на Уралі. Але виникла думка, що пошуки розсипів у Росії взагалі безперспективні й марні, тому що розсипи золота можуть бути тільки в теплих країнах.

У 1814 р. талановитий російський гірник Л І. Брусницин відкрив перші в Росії багаті поклади розсипного золота в басейні ріки Пишма на Уралі Його відкриття стало справжньою сенсацією в російській золотодобувній промисловості. Організовані вслід за тим інтенсивні пошуки дали можливість знайти масу розсипних родовищ із високим умістом золота. їх негайно починали експлуатувати Уже в 1823 р. на Уралі нарівні з рудниками експлуатувалися приблизно 200 копалень. Після відкриття Л. І. Бруснициним золотих розсипів державні золотодобувні підприємства перейшли з розробки корінних родовищ на розробку розсипних. Якщо до відкриття Л. 1 Брусницина в районі Єкатеринбурга працювали 55 рудників, що видобували корінне золото, то через десять років функціонували лише шість. Почалися різкі зміни в обсягах золота, що видобуваються щорічно. Якщо в 1814 р. країна змогла видобути 260 кг золота, то в 1855 р. на рудниках