Реферат на тему:

Держава, державний устрій і правові відносини

План

1. Соціальні норми в первісному суспільстві.

2. Поняття держави та її основні ознаки.

3. Форми державного устрою.

4. Громадянське суспільство й держава.

5. Роль держави в політичній системі суспільства

6. Держава й право в їх співвідношенні та взаємодії.

7. Вплив держави на право.

8. Вплив права на державу.

9. Виникнення й розвиток ідеї правової держави.

Соціальні норми в первісному суспільстві

Усім давно відомо, що держава існувала не завжди. Спочатку люди жили в додержавному суспільстві Це суспільство пізніше назвали первіснообщинним ладом. Основою економіки за такого ладу було привласнювальне господарство: привласнювалися продукти природи. Це відбувалося за допомогою рибальства, полювання й збирання. Навіть у такому ладі існували певні табу на тісні стосунки з близькими родичами, що доводить наявність у первісних людей зачатків свідомості. Люди вже вміли накопичувати знання, а потім передавати їх новим поколінням, що приводило до поступового вдосконалювання кожного наступного покоління.

У первіснообщинному ладі існувала ієрархія стосунків: чільне положення займали вожді, що керували всім у мирний час. У період воєнних дій обиралися воєначальники. Існували також жерці, шамани, які допомагали людям розібратися з незрозумілими явищами природи. Також відомі старійшини, до яких належали колишні вожді й воєначальники. Воїни захищали своїх одноплемінників.

Поняття держави та її основні ознаки

Держава є продуктом розвитку суспільства, продуктом непримиренності класових протиріч. Держава з'являється там і тоді, де суспільство поділяється на визискувачів і експлуатованих, а класові протиріччя об'єктивно не можуть бути примирені. Скрізь і завжди разом зі зростанням і зміцненням цього розподілу виникає й розвивається особливий інститут — держава, що жодним чином не становить собою сили, ззовні нав'язаної суспільству: Держава є продуктом суспільства на певній стадії розвитку; держава є визнанням, що це суспільство заплуталося в нерозв'язних протиріччях, розкололося на непримиренні протилежності, позбутися яких воно не в змозі. Потрібна була сила, яка стримала б зіткнення, тримала суспільство в межах «порядку». І цією силою, що походить із суспільства, ставить себе над ним, чимраз більше відчужується від нього, є держава.

Виникнення держави — це пристосування суспільства до нових умов, яке не усуває того, що відбулося у виробництві (тобто в економіці), а навпаки, служить тому, щоб нові економічні відносини приватної власності зберігалися, підтримувалися, розвивалися. Економічні відносини — базис, причина всіх трансформацій, що відбуваються в надбудові, до якої належить і держава.

Держава є особливою організацією політичних сил, Що перебувають при владі.

Держава відрізняється від родоплемінної організації такими ознаками.

По-перше, публічною владою, яка відособлена від населення. Особливість публічної влади, в державі полягає в тому, що вона належить лише економічно панівному класу, є політичною, класовою владою. Ця публічна влада спирається на особливі загони озброєних людей — спочатку на дружину монарха, а надалі — на армію, поліцію, в'язниці й інші примусові установи, на чиновників, спеціально зайнятих управлінням людьми, підпорядкуванням волі економічно панівного класу.

На утримання публічної влади та її апарату (чиновників, армії, поліції, в'язниць та ін.) з населення збираються податки.

По-друге, поділом підданих не за кровноспорідненою, а за територіальною ознакою. Навколо укріплених замків монархів (королів, князів та ін.) селилося торгово-ремісниче населення, росли міста. Тут також селилася й багата спадкоємна знать. Саме в містах люди зв'язані насамперед не кровноспорідненими, а сусідськими відносинами. З часом кровноспоріднені зв'язки замінюються на сусідські й у сільській місцевості.

Причини й основні закономірності утворення держави були єдиними для всіх міст нашої планети. Однак у різних регіонах світу, у різних народів процес утворення держави мав свої особливості, часом досить істотні. Вони були пов'язані з географічним середовищем, конкретними історичними умовами, у яких створювалися ті або інші держави. Класичну форму виникнення держави можна розглянути на прикладі Афінської держави. Згодом цим шляхом відбувалося формування держави і в інших народів, наприклад у слов'ян. Виникнення держави в афінян с типовим прикладом утворення держави взагалі, тому що воно, з одного боку, відбувається без будь-якого насильницького втручання, зовнішнього або внутрішнього. З іншого боку, у цьому випадку досить високо розвинута форма держави — демократична республіка, яка виникає безпосередньо з родового ладу, і, нарешті, тому, що нам досить добре відомі всі суттєві подробиш утворення цієї держави. У Римі родове суспільство перетворюється на замкнуту аристократію, оточену численним плебсом, який стоїть поза суспільством, є безправним. Перемога плебсу підриває старий родовий лад і на його руїнах споруджує державу, у якій незабаром повністю розчиняються й родова аристократія, і плебс. У німецьких переможців Римської імперії держава виникає як безпосередній результат завоювання великих територій для панування, що для нього родовий лад не дає жодних засобів. Отже, нерідко процес формування держави «підштовхується», прискорюється зовнішніми для певного суспільства факторами (наприклад, війна із сусідніми племенами, або вже існуючими державами). У результаті завоювання німецькими племенами великих територій рабовласницької Римської імперії родоплемінна організація переможців, що знаходилася на стадії військової демократії, швидко переродилася у федеральну державу.

Форми державного устрою

Форма, державного устрою визначається внутрішньою будовою органів державної влади й управління, принципами та взаємодією один з одним цих органів і обсягами їхніх повноважень.

Унітарна — основна маса населення — одна нація; сувора підпорядкованість усіх органів влади. Єдина система права, федеративних законів й інших нормативних актів.

Федеративна — складна багатонаціональна держава, кожна складова частина якої (республіка, штати тощо) має ознаки суверенітету, але цілісність держави зберігається. Тут складна судова, фінансова система, тому що суб'єкти федерації на