Пошукова робота

Держава давній Єгипет

План

1 Загальна характеристика

2 Природнокліматичні умови Нільської долини

3 Ранні поселення на території Єгипту Гіпотези щодо виникнення держави.

4 Періодизація історії Давнього Єгипту.

5 Політичний лад держави фараонів

6 Економіка країни

7 Особливості структури ранньоєгипетського суспільства

8 Релігія давніх єгиптян

Загальна характеристика

Самі єгиптяни називали свою країну Кем (Кемет, Та Кемет) або точніше К М (оскільки фонеми <е> в давньоєгипетській мові немає), що в перекладі означає «чорна земля» Назву «Єгипет» країна одержала від греків, які утворили її від єгипетських найменувань міста Мемфіса — Хет Ка Птах («Володіння душі Птаха») Греки образно називали Єгипет «даром Нілу» Згадки про нього, описи подорожей по землі Єгипту, посилання на «всесвітньо» відому Александрійську бібліотеку можна знайти в грецьких авторів. На думку деяких із них, Піфагор Платон, Гомер одержали філософські знання в Єгипті. Римській імперії, точніше пантеону богів, не були далекими боги єгипетського походження, насамперед Осіріс й Ісіда, статуї яких, поряд із богами інших релігій, були об'єктами поклоніння та пишних культових церемоній.

394 р. до н. є. датується останній ієрогліфічний напис У сприйнятті наступних поколінь і єрогліфіка стає лише мовою містичних символів. У V ст. до н є зникає демотичне письмо. У 535 р. н. е., при Юстиніані, припинив своє існування храм Ісши на острові Філе — останній притулок давньоєгипетського язичництва. Давній Єгипет перетворився на міф.

В епоху середньовіччя до історії й культури країни зверталися арабські автори. Але їхні досягнення малозначущі порівняно з трофеями «розкрадачів гробниць», «мисливців за скарбами фараонів» Слід зауважити, що такий вид діяльності, як розграбування гробниць, виник практично одночасно з будівництвом перших із них.

Інтерес до Єгипту «оживили» Наполеон і його армія. Саме французьким солдатам належить «пластична операція» носа Сфінкса. Перші предмети єгипетського мистецтва й історії були вивезені до Європи також французами Першою людиною, яка прочитала єгипетські ієрогліфи, був француз Ж. Ф Шампольйон у 1822р. Після цього інтерес до Єгипту ніколи не зменшувався. Найбільші музеї світу мають свої єгипетські колекції. Розкопки в Долині Царів проводилися також ученими різних країн (у J 923 р. Говард Картер розкопав гробницю Тутанхамона).

Єгиптологія стала не тільки галуззю науки, але й об'єктом захоплення величезної кількості людей. Так, один із творців романтичної школи в етнології Перрі вважав Єгипет центром цивілізації. Але у своєму шануванні він зайшов настільки далеко, що вважав, ніби єгиптяни поширили по всьому світі землеробство, металообробку, гончарство, сонячний культ, традицію муміфікації померлих, тотемізм, культ матері-землі й ін.

Одним із чудес світу за правом вважаються грандіозні піраміди. Протягом Довгого часу були зовсім незрозумілими принципи, якими керувалися їхні будівельники. Незрозумілий був і сам бум пірамідного будівництва, що виник раптово й закінчився за часів четвертої династії. Самі піраміди не містять жодного напису, що відкривав би їхнє призначення або ім'я того, хто їх побудував Сучасні назви пірамід носять чисто умовний характер і ґрунтуються на непрямих Умовиводах. Існує думка, що піраміди являють собою гробниці фараонів. Але можна навести аргументи, що суперечать цьому. По-перше, у справжніх місцях поховання, у масштабах, стіни поцятковані написами імені похованого, а в пірамідах написів немає взагалі (крім графіті). По-друге, деякі фараони споруджували по дві або три піраміди. По-третє, у пірамідах не знайдено жодної мумії. По-четверте, вражає єдність і завершеність усього плану будівництва. Недавні дослідження комплексу пірамід виявили єдність архітектурного задуму. При цьому «Тексти пірамід» указали напрямок пошуку. Виявляється, що розташування пірамід збігається з конфігурацією зірок у районі сузір'я Оріона. Існує ряд переконливих фактів, що сузір'я Оріона пов'язували з астральною формою Осіріса, а Сиріус — з Ісідою.

Загадок, пов'язаних із пірамідами, безліч (незрозумілі механізми будівництва, вентиляційні шахти, які не вентилюють, таємні кімнати, відсутність відомостей про будівельників). Навіть при сучасній технології відтворити щось подібне неможливо.

Близько 10 іноземних дослідницьких інститутів мають дозвіл на проведення постійних робіт у Єгипті. На сьогодні близько ISO експедицій намагаються розгадати загадки цивілізації Нільської долини (нещодавно за допомогою найсучасніших досягнень техніки й технологи завершилося дослідження коридору, що веде до таємної кімнати, яка, ймовірно, приховує головні секрети пірамід).

Природнокліматичні умови нільської долини

Нільська долина являє собою родючу смугу, вузькою стрічкою витягнуту вздовж ріки й обмежену з заходу Лівійською, а зі сходу — Аравійською (Східною) пустелями. Гори, що замикають долину, багаті на різні породи каменю: граніт, діорит, базальт, алебастр, вапняк. Ці природні межі значною мірою визначали більшу, ніж, наприклад, у Месопотамії, ступінь ізольованості Єгипту. На півночі кордон повторює берегова лінія Середземного моря, а на півдні — перший поріг Нілу. Країну образно порівнюють зі змією, голова якої спрямована до Середземного моря (ніби п'є воду із Середземного моря), або з квіткою лотоса, досить шанованого .в Єгипті. У самому Єгипті покладів металів не було, але видобуток вівся в сусідніх областях: на Синайському півострові — мідь, у пустелі між Нілом і Червоним морем — золото, на узбережжі Червоного моря — цинк і свинець. Срібло й залізо доставляли з Малої Азії.

Проведені дослідження показують, що кілька тисячоліть тому кліматичні умови були більш сприятливими для землеробства, пустельні зараз області мали більш вологий клімат, а пересохлі ріки були повноводними.

На відміну від Тигру та Євфрату, води Нілу були надійнішим джерелом зрошування у зв'язку з характерним щорічним циклом розливу ріки. Розлив припадає на період мусонів, протягом якого віють вітри з Ефіопії. Паводки