Капіталістичне господарство не могло ще поглинути всіх пауперів. Королі почали видавати закони проти них.

Милостиню могли збирати (жебракувати) лише не здатні до праці. Працездатних бичували і брали клятву працювати. Вдруге – відрізали половину вуха, а на третій – страчували.

За законом Едуарда VІ жебраків віддавали у рабство тим, хто на нього показав. Рабу на обличчі випікали ( slave – раб). Після третьої втечі страчували. Жебраків намагались повернути додому і вони ставали “рабами приходу”.

У 40-х рр. ХVІ ст. з поліцейських міркувань влада ввела податок на бідних. На зібрані гроші купувалась земля і будувались робітничі будинки. Закон 1576 р. наказував відкрити їх у кожному графстві 2-3. Там були каторжні порядки.

Міста боялись злочинів та хвороб і теж не приймали злиднів. У 1589 р. був прийнятий статут, де йшлося, щоб в одному домі жила лише одна сім‘я. Заборонялось приймати жильців.

В час правління Тюдорів (1485 – 1603) королівська влада в Англії зміцніла і стала абсолютною. Вже Генріх УІІ (перший із династії – 1484 – 1590 рр.) вів боротьбу із залишками феодальної знаті після війни Троянд. Були створені політичні суди: суд Зоряної палати (у справах злочинів проти держави), суд палати лордів, канцелярський суд… Знаті заборонялось тримати свити в лівреях, щоб під їх виглядом не ховались озброєні загони і не було смут та заколотів проти короля. Король заборонив баронам мати артилерію, так барони втрачали можливість воювати з королем.

Старе дворянство, позбавлене привілеїв, не могло пристосуватись до нових відносин. “Революція цін” знизила вартість ренти. В зв‘язку з ліквідацією монастирів, втратили роль аббати.

Соціальною опорою Тюдорів було нове дрібне й середнє дворянство. Воно використовувало найману працю. Помістя були зв‘язані з ринком.

Другою опорою була міська буржуазія – мануфактурна і торгова. Союз королшівської влади з новими класами дав можливість династії Тюдорів використати англійський парламент як політичну опору і він не втратив значення. При підтримці парламенту Генріх VІІІ (1509 – 1547) провів королівську реформацію і секуляризацію церковно-монастирської власності.

Особливості англійського абсолютизму: парламент, збереження в графствах місцевого самоуправління, відсутність постійної армії. Це пояснюється острівним становищем Англії. Але флот був і сильний. (А, взагалі, чи абсолютизм це? Чи поняття “притягнуте за вухо”?)

За Генріха VІІІ в Англії розпочалась Реформація. Причиною була зацікавленість дворянства в секуляризації церковних земель і прагнення буржуазії зробити церкву простою і дешевою. Приводом була відмова папи дозволити Генріху VІІІ розлучення з Катериною Арагонською, тіткою Карла У. Розлучення боло оформлене парламентом і Генріх VІІІ одружився з Анною Болейн, фрейліною.

У 1534 р. Генріх УІІІ видав акт про оголошення себе главою церкви, але обряди залишались недоторканими. Єпископи залишались. Нова церква зайняла середнє ставлення між католицизмом і протестантизмом. У 1536 р. і 1539 р. були закриті монастирі і конфісковане їх майно. Але конфісковані землі казна не втримала. Вони були роздані, продані, подаровані фаворитам.

За Едуарда І англійська церква наблизилась до протестантизму, але в 1553 р. за правління Марії Тюдор, дочки Генріха VІІІ і Катерини Арагонської, почалась католицька реакція, що спиралася на підтримку Іспанії. Почалось переслідування протестантів, але майно монастирям не було повернуте.

Єлизавета (1558 – 1603) – дочка Генріха VІІІ і Анни Болейн відновила поміркований протестантизм в англіканській формі. Королева призначала єпископів, які засідали в палаті лордів.

У 1571 р. був розроблений англіканський символ віри з 33 статей. Там був і кальвіністський догмат про виправдання вірою і про священне писання як єдине джерело віри. Але визнавалась і спасенна сила церкви. Богослужіння йшло англійською.

Проти католиків були видані суворі закони. Заборонено було в Англії з‘являтись єзуїтам. Церква стала національною і перетворилась в опору абсолютизму. Духівництво підкорялось королю.

Під час правління королеви Єлизавети Тюдор інтенсивно розвивалось господарське життя Англії. Тюдори підтримували торгівлю, надавали пільги, встановлювали мито на імпорт. Буржуазія і дворянство підтримували Тюдорів. В час Єлизавети Англія закріпила позиції морської держави і став на шлях колоніального панування. Королева відновила протестантизм, придушила повстання на захист “істинної віри” в 1569 р. і повела боротьбу з Іспанією.

Англійські католики хотіли посадити на трон правнучку Генріха VІІ, шотландську королеву Марію Стюарт. Коли в Шотландії посилився рух за Реформацію в дусі кальвінізму, Марія змушена була шукати притулку в Англії у Єлизавети, яка таємно фінансувала шотландських кальвіністів.

У 1570 р. папа видав буллу про скинення Єлизавети як єретички і відлучив її від церкви. Це викликало змову католиків. Учасники знов зв‘зались з Філіпом ІІ, з яким таємно листувалася Марія Стюарт. Уряд Єлизавети викрив змову. Суд виніс Марії суворий вирок і у 1587 р. вона була страчена.

Папа закликав католиків до війни з Англією, а Філіп ІІ послав “Непереможну армаду” (134 кораблі, 20000 солдат, 3 тис. гармат). В Англії був створений флот з 200 кораблів під командуванням колишнього корсара Дрейка. Армада не дійшла до Дюнкерка, її розкидала і знипщила буря, а залишки розгромив Дрейк.

В 60-х рр. роках ХVІ ст. в Англії стали виявлятись ознаки застою в торгівлі. На морі сильною залишалась Іспанія.

У 70-х рр. в торгово-колоніальній експансії Англії настав перелом. Англія почала організовувати експедиції в далекі країни. Були