буде здійснюватись за потребами, а власність стане суспільною. На той час Маркс і Енгельс не визнавали реформістських шляхів переходу до комуністичного суспільства, а бачили такий перехід тільки через пролетарську революцію.
1845 p. Енгельс публікує свою працю «Становище робітничого класу в Англії». У ній він відобразив загальні закономірності розвитку капіталізму, показав, що капіталістичне суспільство будує свій добробут на зубожінні робітничого класу і, тим самим, підштовхує його до боротьби.
Дві праці Карла Маркса «Злиденність філософії» (1847 р.) та «Наймана праця і капітал» (1849 p.) були першим кроком на шляху
до створення цілісної економічної доктрини. Вони свідчать про те, що погляди його вже повністю сформувались.
Питання, на які намагається дати відповідь Маркс, полемізуючи з «Філософією злиденності» Прудона, стосуються проблеми можливого вдосконалення капіталістичного суспільства. Аналізуючи категорії виробництва — вартість, заробітну плату, ренту, він доводить, що ці економічні явища об'єктивно зумовлені формою власності, рівнем розвитку суспільства. Їх не можна довільно створити, чи відмінити.
Суть економічних відносин у капіталістичному суспільстві, природна суть капіталу, на його думку, визначаються поняттям вартості. З цієї позиції, за Марксом, можна пояснити всі економічні явища, передовсім відносини експлуатації. Він розкриває суть капіталістичного нагромадження і його наслідки, заробітної плати як життєвого мінімуму робітника, вказує на існування генетичного зв'язку грошей та товару, критикує номіналістичну теорію грошей Прудона. Маркс досліджує явище конкуренції і доводить, що вона формує монополізм.
«Наймана праця та капітал» стала дальшим розвитком економічних ідей, викладених у попередній праці. У цьому творі Маркс знов повертається до проблеми заробітної плати й капіталу, досліджує вплив нагромадження капіталу на становище робітничого класу, вплив різноманітних чинників на рівень цін, розкриває механізм дії закону вартості. Він уперше визначає показник ступеня експлуатації, тобто співвідношення заробітної плати та прибутку, аналізує чинники, котрі впливають на рівень заробітної плати, та висловлює засадну думку марксизму, що наймане рабство перетворює робітника на товар, який має свою ціну, і ця ціна (заробітна плата) змінюється під впливом попиту та пропозиції.
Ранні праці Маркса не тільки мали соціальну спрямованість і працювали на революційну ідею, але водночас були й першими спробами систематизації економічної теорії.
Особливе місце в теоретичній спадщині цього періоду займає «Маніфест комуністичної партії» (1848). Це перший систематичний виклад особливого класового світогляду. У «Маніфесті» подано характеристику капіталізму, визначено його історично прогресивну роль, розкрито його суперечності. Політекономічний аспект твору полягає у висвітленні перспектив капіталістичного суспільства і його трансформації в суспільство комуністичне. Зокрема, розглянуто характеристику класової структури докапіталістичних формацій, стадій розвитку капіталізму, показано, як капіталістичні виробничі відносини сприяли прогресу продуктивних сил, а потім почали їх сковувати.
У «Маніфесті» окреслено також головні риси економіки майбутнього комуністичного суспільства, побудованого на суспільній власності, та шляхи його становлення: експропріація земельної власності, високий прогресивний податок, державна централізація кредиту та транспорту, збільшення державної власності та її вдосконалення через централізоване планування, обов'язковість праці для всіх, поєднання землеробства з промисловістю, ліквідація відмінностей між містом і селом, виховання дітей за рахунок суспільства тощо. Перед пролетаріатом ставиться завдання завоювання політичної влади як перший крок до повалення влади буржуазії і ліквідації приватної власності.
Ідеї, викладені в ранніх працях Маркса та Енгельса, потребували теоретичного обгрунтування і з 1850 р. за прямого сприяння Енгельса та за його матеріальної підтримки (Енгельс виявився досить здібним підприємцем) Маркс розпочинає роботу зі створення фундаментального економічного вчення.
Працюючи над поставленими проблемами, Маркс підготував так званий чорновий рукопис. Згодом він підкреслював, що написав цей рукопис не для публікації, а виключно з метою систематизації власного уявлення про майбутню теоретичну систему.
Проте «Чорновий рукопис 1857—1858 року» був досить завершеним твором, оскільки містив уже виклад тих принципів, якими керувався Маркс у своїй наступній діяльності: формулювання предмета та методу політекономії, визначальної ролі виробництва та відносин, що виникають у його межах, міра співвідношення абстрактного та конкретного, історичного та логічного в економічному дослідженні. Цій праці ще бракувало систематичності в аналізі проблем, але Маркс указує на ті питання, які мають бути досліджені, щоб можна було створити економіко-теоретичну картину суспільного життя.
До цих питань він відносив абстрактні визначення загального характеру, категорії, що характеризують капіталізм: капітал, наймана праця, земельна власність, класи, кредит, обіг та ін. Він не обходить увагою проблеми національних економік, підкреслюючи, що вивчення їх починається з аналізу населення, класів, природних ресурсів, галузей виробництва, зовнішньої торгівлі. Тут спостерігається вплив німецької історичної школи, що здійснювала дослідження, виходячи з національних характеристик суспільства.
Твір було присвячено двом основним проблемам — дослідженню суті грошей та капіталу. Маркс з'ясовує генетичний характер походження грошей і стверджує, що їхня суть розкривається через аналіз товарного виробництва й товару, заперечуючи ідею Прудона стосовно можливого «вдосконалення» капіталізму з допомогою «скасування» грошей.
Основна частина рукопису — це розгляд поняття капіталу. Маркс трактує гроші як форму руху капіталу, а мінову вартість — як передумову його утворення. Тут проаналізовано категорії додаткової вартості, її маси та норми, експлуатації найманої праці, робочої сили (працездатності), обігу капіталу, початкового нагромадження капіталу. Аналіз цих категорій провадився на основі історичного методу дослідження і починався з вивчення форм докапіталістичних формацій.
У загальних рисах у рукопису досліджено процес виробництва додаткової вартості, її абсолютну та відносну форми. З цією категорією Маркс зв'язує розуміння природи постійного та змінного капіталу, виділяючи основний та оборотний капітал. Маркс аналізує також процес перетворення додаткової вартості на прибуток та утворення середньої норми прибутку.
Працюючи над рукописом, Маркс склав план наступної теорети-ко-дослідницької