роботи. Основна ідея цього плану полягала в тім, щоб обгрунтувати теорію капіталу з позицій аналізу додаткової вартості, дослідити всі економічні явища, притаманні капіталізмові, а також умови виникнення та функціонування капіталу.
Приступивши до праці над економічним твором, який призначався до видання, Маркс уже 1859 p. випустив два розділи першої книги під загальною назвою «До критики політичної економії». Перший із них —«Товар» — присвячено теорії трудової вартості. У ньому критично проаналізовано погляди на цю проблему попередників: Петті, Сміта, Рікардо та інших. У другому розділі «Гроші, або простий обіг» розглядаються питання, що їх було викладено у чорнових рукописах. Тут також суттєва увага приділяється критиці теорії «робочих грошей» Прудона, але позитивну частину його вчення сприйнято і доповнено розглядом функцій грошей у зв'язку з їхньою суттю. Пізніше, у «Капіталі», викладаючи цю проблему, Маркс значно скоротив досить об'ємний матеріал, котрий у названій публікації є фактично окремим фундаментальним дослідженням.
Після невеликої перерви Маркс знову повертається до своїх досліджень (1861 p.) і 1863 p. закінчує рукопис «До критики політичної економії», що, по суті, була вже другим рукописним варіантом «Капіталу». Сюди, крім розглянутих уже питань, увійшла теорія відтворення, перетворення прибутку на середній прибуток, вартості — на ціну виробництва, проаналізовано джерела абсолютної ренти. Зміст майбутнього, четвертого тому «Капіталу» — «Теорії додаткової вартості» — майже повністю було викладено в цьому рукопису.
Третій рукописний варіант «Капіталу» (1864—1865) призначався для публікації, а тому матеріал у ньому було подано в більш систематизованому вигляді. Змістом його став ґрунтовний теоретичний аналіз капіталістичного виробництва.