прийому нових членів;
робити рекомендації Генеральній Асамблеї відносно призначення Генерального секретаря.
Економічна і Соціальна Ради були створені Статутом в якості головного органу по координації економічної і соціальної діяльності ООН і спеціалізованих закладів та інститутів. Рішення Економічної і Соціальної рад приймаються простою більшістю голосів.
Економічна і соціальна ради наділені такими функціями та повноваженнями:
є центральним форумом для обговорення економічних і соціальних проблем глобального характеру;
здійснює дослідження, робить рекомендації у справах економіки, соціальної сфери, культури, освіти, охорони здоров’я;
слідкує за дотриманням прав людини.
Протягом року робота Ради проводиться в її допоміжних органах – комісіях і комітетах, які регулярно збираються і подають доповіді Раді. Головні з них – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, або ФАО, Європейська організація континентального транспорту, Міжнародна організація торгівлі, чи ІТО, Міжнародна організація у справах біженців, або ІРО, ООН з питань освіти, науки і культури, чи ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці.
При створенні міжнародної системи освіти опіки Статутом була затверджена Рада з Опіки, в якості одного з головних органів ООН, і на неї була покладене завдання по нагляду за управлінням підконтрольними територіями, які були включені у систему опіки. Рада діє під егідою Генеральної Асамблеї, або у випадку стратегічного розвитку – під егідою Ради Безпеки. Рішення в Раді приймаються простою більшістю. Рада з Опіки вивчає і розглядає звіти урядів з політичного, економічного і соціального прогресу кожної з країн учасниць.
Міжнародний суд є головним судовим органом ООН. До юрисдикції Суду входять всі питання, які передається йому державами і всі питання передбачені Статутом ООН. При прийнятті рішень, суд спирається на такі джерела права:
міжнародні конвенції, визнані конфліктуючими державами;
міжнародний звичай як доказ всезагальної практики визнані в якості правової норми;
загальні принципи права, визнані націями;
судові рішення і документи найбільш кваліфікованих спеціалістів.
Міжнародний суд складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки, і які голосують незалежно один від одного. До складу суду не може бути включено двох представників однієї держави. Судді обираються на 9-річний термін і можуть бути переобрані. Місцезнаходження суду – Гаага (Нідерланди).
Секретаріат обслуговує всі органи ООН, виконує програми і втілює в життя політику, прийняту ними. На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Секретаріат, нараховує близько 25 тис. чоловік з більш ніж 150 країн, виконує поточну роботу ООН. Робота Секретаріату включає:
керівництво операціями по підтримці миру;
організація міжнародних конференцій;
складання оглядів світових економічних і соціальних тенденцій і проблем;
підготовка досліджень з таких питань, як права людини, роззброєння та розвиток;
наділення засобів масової інформації свідченнями про ООН.
4. Спеціальні програми в структурі ООН
Значне місце в системі міжнародних організацій ООН посідають спеціальні програми. Це насамперед: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний і науководосвідний інститут ООН (ЮНІТАР) заснований 1963 році. Основна функція інституту – підготовка адміністративних і дипломованих кадрів головним чином для країн, що розвиваються.
Важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі, в подоланні перепон для її розвитку, відіграють міжнародні економічні організації. Одна з основних серед них – Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ). Договір про створення ГАТТ був підписаний 23 країнами в 1947 році та набрав чинності в 1948 році.
31 грудня 1995 року у зв’язку з затвердженням світової торговельної організації ГАТТ припинила своє існування.
ГАТТ – багатостороння угода, яка закріпила правові норми, правила ведення та державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць. ГАТТ була однією з найбільших міжнародних економічних організацій, сфера діяльності якої охоплювала 94% обсягу світової торгівлі.
Правовий механізм ГАТТ базується на низці принципів та норм:
недискримінацією торгівлі, що забезпечує взаємним наданням, з одного боку, режиму найбільшого сприяння відносно експортних, імпортних та транзитних операцій і пов’язаний з ними митних зборів, а з іншого – національного режиму, який прирівнює в правах товари імпортного і вітчизняного виробництва щодо внутрішніх податків та зборів, а також правил, які регулюють внутрішню торгівлю;
взаємне надання органами, що договорюються, тих прав, переваг та пільг, якими користується у них будь-яка третя держава. Цей принцип поширюється на ввіз та вивіз товарів, митні збори, мореплавство, правове становище юридичних та фізичних осіб;
використання переважно митних засобів захисту національного ринку, усунення імпортних квот та інших міжнародних обмежень;
розв’язання виниклих торгових спорів шляхом переговорів;
взаємність у наданні торгово-політичних поступок.
ГАТТ вела свою діяльність за допомогою багатосторонніх переговорів, які об’єднувались у раунди. Ці раунди привели до десятикратного скорочення серед митного збору.
На початок 1996 року в ГАТТ налічувалося близько 130 країн. З січня 1996 року ГАТТ змінила Світова організація торгівлі (СОТ). Її членами-засновниками стали 82 країни. В 1998 році членами СОТ були вже 132 країни.
Незважаючи на формальну складовість СОТ за рядом параметрів відрізняється від ГАТТ. На відміну від ГАТТ, СОТ не пов’язана з ООН. СОТ – це система вироблених на багатостронній основі міждержавних угод, спрямованих в остаточному підсумку на забезпечення доступу держав на ринки одна одної на односторонній основі.
Окрім ГАТТ, що регулює міжнародну торгівлю товарами, СОТ охоплює ще низку угод:
Генеральну угоди про торгівлю послугами;
Угоду щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності;
Пакет пов’язаний з ГАТТ угод з питань митно-правових та потарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі, захисних застережень, про субсидії та компенсаційні заходи, про митну вартість, про технічні бар’єр в торгівлі.
Уже після створення СОТ деякі розвинені