Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Курсова робота на тему:

„ Встановлення монголо – татарського іга на Русі”

Зміст

Вступ..................................................................................................................3

Розділ І Передумови встановлення монголо-татарського іга......................6

Розділ ІІ Панування монгол на Русі..............................................................10

Розділ ІІІ Наслідки монголо-татарського завоювання................................15

Висновки .........................................................................................................23

Список використаної літератури...................................................................26

Вступ.

Русь у ХІІІ ст. – це історія вкрай напруженої і поновленої героїзмом боротьби руського народу за свою незалежність одночасно проти монгольських, німецьких, шведських, датських угорських і польських феодалів. Боротьба руського народу проти іноземних загарбників мала велике значення для історичної долі всіх народів Східної Європи [ 2, с. 476].

Досліджувана проблема охоплює ХІІІ ст. історії розвитку Київської Русі і тому потребує детального та об’єктивного висвітлення, оскільки припадає на період феодальної роздробленості Русі.

Предметом вивчення даної проблеми є історичні закономірності встановлення монголо-татарського іга на Русі, причини які призвели до цього і наслідки його утвердження.

Об’єктом вивчення даної роботи є власне процес встановлення монголо-татарського іга на Русі.

Цю подію описувало багато істориків. Незважаючи на те, що в різних джерелах, які і раніше згадуються і міста, і модність України, стара польська і російська історіографія прийняли на віру гіперболічні вислови літописів. У середині ХІХ ст. Польський історіограф М.Грабовський доводив, що спустошену Україну замоднило польське селянство. М.Максимович подав суттєву критику цієї теорії. В.Нмочевський наприкінці ХІХ ст. писав, що „ Подніпров’я на довгі часи стало пустинею з бідними рештками давньої модности”, бо мовляв, основна її маса емігрувала на захід – до Галичини та північ – до Суздальщини.

З’являються теорії, автори яких намагаються довести, що Україна за великокнязівської доби була замоднена увеликоросами, які по татарській навалі перейшли на Суздальщину, а по дніпрянські землу колонізували українці з Галичини. Цю теорію на початку ХХ ст. Відновив академік О.Соболевський.

М.Грушевський не припускав можливості повного спустошення України. Він гадав, що модність південної України ще під час половецьких нападів призвичаїлось рятуватися від ворога у лісах, ярах, болотах та печерах і, коли минала небезпека, верталася додому і відкопувала закопане добро. Тож немає сумніву, що до татарська модність задержалася у лісовій смузі – в полянсько-деревлянському та Сіверському Поліссі. Там не було жодної небезпеки і там в народів збереглися діалектологічні прикмети до татарських часів.

В південній частині України, яка найбільше потерпіла від татар, залишились топографічні і хореографічні назви до татарських часів, а це свідчить, що зміни населення не було [18, с. 187 – 188].

Також ця подія описується у вітчизняній (дореволюційній і радянській) історіографії, питання про нашестя на Русь орд Чингізхана і Батия і його наслідки для давньоруського народу піднімалось неодноразово. Вчені в переважній більшості були однозначні в оцінці цього історичного явища. Завойовницькі походи Чингізхана і Батия дуже добре описано в працях Б.Д.Грекова [3], Д. Ждана [6], В.Т. Пашуто [17], та інших.

Непомітною в цьому питанні була позиція істориків буржуазно-націоналістичного напрямку.

У даній роботі використані такі узагальнюючі праці, як: „Історія України” Н.Полонська-Василенко – том 1. [18], Всемирная история – том 3 [2], „Ілюстрована історія України” М.Грушевського [4], История Росии из древних времен до 1861 г. [8], „Історія народів Росії з найдавніших часів до ХІХ ст., а також і інші книги.

Також використані і спеціальні монографічні праці. Наприклад: М.Н.Тихомирова „Древняя Русь”, Б.Д.Грекова , Якубовського „Золотая Орда и ее падение” [3], Р.Лонда, Д.Вортман „Взяття Києва військами Батия” [1], П.Лаврів „Битва на Калці” [12] та інші книги в яких детально висвітлюються причини встановлення монголо-татарського іга, його хід та наслідки.

Працюючи над темою курсової роботи, її автор поставила перед собою такі завдання: в певній мірі розкрити передумови встановлення монголо-татарського іга; показати встановлення монголо-татарського іга на Русі; розкрити наслідки монголо-татарського завоювання.

Метою даної курсової роботи є дослідження встановлення монголо-татарського іга на Русі.

Дана проблема є досить актуальною в той час, оскільки її дослідження дозволяє розкрити ті причини, які призвели до захоплення колись могутньої держави – Київської Русі кочівниками-завойовниками.

Зібраний нами матеріал може бути використаний студентами та учнями для написання реферативних робіт і поглиблення знань з даної проблеми.

Структура курсової роботи складається Ії вступу; трьох розділів; висновків, списку використаної літератури.

Розділ І передумови встановлення монголо-татарського іга.

Середньо-азіатські степи, що вже стільки нашкодили населенню Київської Русі його культурі, викидаючи в ніші степи раз у раз все нові хижі орди кочові, на місце тих, що вже ослабли в боротьбі з нашим народом і стратили свою дикість в пожиттю з ним, - вклинули ще раз хижу і дику орду на шкоду і погибель українського життя. Були це монголо-татари, що в 1230-х рр. рушили на землі Русі.

Цей новий рух відомий нам з відповідної літератури. Знаємо, що причина до цього нового руху вийшла від монгольських орд полудневого басейну Амура. Племена ці довго не відігравали ніякоі значної ролі, стоячи під владою своїх західних сусідів турків. На кін. ХІІ ст. їх об’єднав один з племінних вождів Темуджін і з ним почав приєднувати собі сусідні племена турецькі і татарські (татарами як загальним іменем виступають монголи з своїми підвладними ордами в наших і взагалі в європейських джерелах). Темуджіна проголошено „Чингізханом”, самодержавним володарем, (Чингізхан, при народженні – Темучин (1162 – 1227 рр.), внук Хабула, хана об’єднаних племен, що кочували в доменах Онона; Нерулена. Батька Темучина підступно отруїли татари, за що Тимучин поступово підкорив і під’єднав усі монгольські племена. Курултаї – зібрані монгольської знаті – його проголошено Чингізханом (Великим ханом). В 1211р. Чингізхан почав


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8