Головною причиною поразки Русі являлось існуюча тоді феодальна роздробленість, при якій кожне із князівств виявилось на одинці з самими завойовниками. Руські князівства по одинці були розгромлені ворогом. Важливою обставиною було те, що захоплювачі підкоривши до цього Північний Китай і Середню Азію, використали в першу чергу воєнну техніку, яка існувала на той час у Китаї. Стінобитні машини пробивали стіни руських фортець.

Треба сказати, що наслідки нашестя були виключно великими. Перед усім різко зменшилась кількість населення країни. Багато людей було вбито і забрано в рабство. Значна кількість міст була знищена. Наприклад, столицею Рязанського князівства тоді було місто Переяслав Рязанський (з кінця XVIII ст. - Рязань). Був спустошений Київ, в якому залишилось не більше 200 будинків. Археологами недалеко від Бердичева знайдено так зване Райновицьке городище: місто, повністю зруйноване, за часів Батиєвого нашестя.там одночасно загинули всі мешканці. Життя в цьому місті більше не відновилось. За розрахунками археологів, із відомих по розкопках сімдесять чотири міста Русі XII-XIII ст. сорок дев’ять були розорені Батиєм, причому в чотирнадцяти містах життя не відновилось, а п’ятнадцять перетворилось у села.

Слід відзначити, що різні категорії населення понесли втрати в різній мірі. Християнське населення пострадало менше; які села знаходились в густих лісах, то туди татари могли й могли не потрапити. Міське населення потерпіло саме більше, тому, що татари спалювали міста, убивали багатьох мешканців, забирали їх в рабство. Багато загинуло князів і дружинників – професіональних воїнів. Смерть багатьох дружинників призвела до сповільнення темпів соціального розвитку. У Північно-Східній Русі тільки в ІІ половині XII ст.. почали виникати боярські села.

Нашестя принесло важкий удар розвитку виробничих сил в першу чергу в місті. Після нашестя втрачається багато виробничих навичок, пропадають цілі ремісничі професії. Якщо до нашестя руське скловиробництво знало десятки і сотні різних рецептів виготовлення художнього скла, то після нашестя скляні вироби стали грубіші, а число рецептів, які застосовувались скоротились у багато разів. Розучились виготовляти скляну столову посуду і віконне скло. На декілька десятиліть припинилось кош’яне будівництво.

Необхідно зауважити, що досить пострадали міжнародні торгівельні зв’язки Русі. Були перерізані важливі торгові шляхи, економічний занепад був характерний для багатьох країн, які були постійними торгівельними партнерами Русі (наприклад Середня Азія). Нашестя також призвело до загибелі багатьох культурних цінностей. При спаленні міст. Головних культурних центрів, опинились знищеними багато чисельні пам’ятки писемності, видатні твори мистецтва [7, с.90-91].

Занепад князівсько-дружинного життя, еміграція боярської, патриціальної верхівки та вищої церковної ієрархії до Суздальщини тяжко відбивалися на культурному житті Києва: слабшали елементи, які давали стимул для розвитку мистецтва, літератури, культури [18, с.191].

Київ – взагалі Україна – на довгий час – до XVI ст.. – виходили з поля інтересів північних, Володимирських князів; їх інтереси обмежували північними землями.

На півночі створювалися зовсім інші умови життя. З цього В. Ключевський підкреслював, що суздальські князі відрізнялись від українських: мали віча, багаті та могутні міста закликали князя, заключали з ним „ряд”. На Суздальщині князь починаючи з Андрія, закликав населення згуртування і був повним господарем землі, був „власником свого уділу”. Татарське „іго” уточнило ці взаємовідносини князя та населення; князі перестели почувати себе суверенами і визнали себе підданими татар, діставши від них повну, необмежену владу над своїми підданими. „Татарська навала вперше познайомила руські княжіння з владою з якою не можна домовлятися, якій треба безумовно коритися” [18, с.191-192].

Які порядки приносили татари на Руські землі? З цього приводу в нашій література були різні думки. Наприклад, у М.Н. Покровського ми знаходимо, що татари ніби-то сприяли розвитку руської державності. Але звичайно це так. В дійсності татарське нашестя було дуже важким для не Росії [20, с.383].

Доля Київського князівства після татарської навали невідома. М. Грушевський вважав, що з того часу на Київщині не було князів, а перебувала вона безпосередньо під владою татар. Правили в Києві та в околицях міста „старці гродські” під зверхністю татар. Київщина розпалася на дрібні міські громади, які жили без князів [17, с.9].

Позначились також наслідки не лише розгрому Русі, але й встановлення іга Золотої Орди. Русь зазнала незліченних втрат людьми, були знищені і пограбовані великі матеріальні цінності.

Порушило зростання продуктивних сил і затримався розвиток руської культури. Ослабили тенденції до політичного об’єднання країни, різко посилилась політична роздробленість і феодальна анархія. Загарбники систематично вивозили з Русі ремісників, їх знаряддя праці, порушували торгівельні зв’язки. Не дивно, що зникли не лише цілі міста, але й деякі види ремесл, на якийсь час припинилось кам’яне будівництво. Данина, пограбування і насильство, навали і наскоки завойовників – все це виснажувало країну затримувало зростання її продуктивних сил, її соціально-політичний і кьтурний розвиток. З навалою завойовників і встановленням іга почалась історична відсталість Русі [9, с.135-136].

Навала орд Батия завдала непоправної шкоди Русі. Перестала існувати держава, загинули сотні тисяч людей, і вогні пожежі були знищені міста й села, палаци й храми, книжки й ікони. Та руський народ зумів вистояти й відновити життя. Традиції Київської Русі виявилися настільки живучими й міцними, що дійшли до наших днів, здобувши нове життя в матеріальній і духовній культурі українців, росіян і білорусів [14, с.63-65].

В перші часи після Батиєвого нашестя Русь поступово заліковувала свої рани, встановлювалась економіка. Поченають заселятисю опустілі села, розорюються поля, піднімаються із