План.

Вступ.......................................................................................................3

Розділ 1. Основні положення національної політики Російської імперії наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст...................................................7

Розділ. 2 Особливості імперіалістичної політики Росії в Середній Азії........................................................................................................15

Розділ 3. „Українське питання” в національній політиці російської Імперії...................................................................................................25

Висновки..............................................................................................32

Список використаної літератури........................................................35

Вступ.

1. Актуальність теми.

Історія – одна з важливих форм свідомості людей. Досвідом історії намагаються скористатись різні політичні сили. Посиланнями на історію вони обгрунтовують свої вчинки.Тому, у тлумаченні тих чи інших історичних подій, спостерігається боротьба різноманітних ідей та думок.

Історія Росії завжди була оповита державними інтригами та перепитіями. Особливо це стосується початку 19 ст., коли Росія переживає важливий момент державного будівництва. Відбуваються зміни в системі управління, іде ломка історично встановлених традицій, ідей, світобачення. Це період, коли велика, багатонаціональна держава постає перед історичним вибором подальшого шляху розвитку, коли старі традиції знищили себе із середини, а нові не отримали виразності.

Тому актуальність даної теми полягає в наступному: по-перше, вивчення даної теми зумовлене тим, що дослідження національної політики Російської імперії за правління Миколи 2, її впливу на ідеологію та політичну практику правлячих кіл Москви спеціально не розроблялось. В радянській, російській, українській та зарубіжній історіографії узагальнених чи спеціальних праць з цієї проблеми поки-що не створено.

Питання про національну політику історики торкались у зв’язку з іншими темами, або поверхово, оминаючи головні аспекти.

Тому, відсутність спеціальних робіт по цьому періоду, відсутність джерел досліджень, наявність багатьох спірних питань і незрозумілих понять – все це визначає необхідність нового дослідження проблеми національної політики Російської імперії в період правління імператора Миколи 2

2. Зв’язок роботи з науковими темами та програмами.

Обрана тема курсового дослідження є складовою наукового вивчення національної політики царизму наприкінці 19-початку 20 ст., над якою працює колектив кафедри історії зарубіжних слов’ян Прикарпатського Універстету імені Василя Стефаника.

3.Об’єкт дослідження.

Це вивчення всього комплексу джерел та наукового матеріалу, що стосується національної полатики Миколи 2 в період його правління, що стало засобом для використання у зміцненні особистої влади.

4. Предмет дослідження

Це вивчення процесів використання національної політики Миколи 2 для зміцнення самодержавної влади.

5. Хронологічні рамки.

Дана курсова робота визначається роками діяльності російського імператора Миколи 2 (1896-1917 рр). Хоч при висвітленні багатьох аспектів нами було використано історичні події попередньої та наступної єпохи.

6. Територіальні межі дослідження.

Курсова робота охоплює територію Російської імперії.

7. Мета і завдання дослідження.

Мета – проаналізувати використання національної політики під час правління Миколи 2 з метою зміцнення самодержавства.

Розуміючи складність та багатоаспектність даної проблем, автор зосередив головну увагу на вирашенні наступних питань:

охарактеризувати національну політику російського царизму наприкінці 19 – початку 20 ст.

визначити головні напрямки даної політики як у внутрішній так і у зовнішній формі.

дослідити обставини занепаду національної політики і виникнення політичної кризи.

8. Теоретично-методологічна основа.

В даному дослідженні використано принцип історизму та об’єктивності, визнання цілісності та причиною обумовленості. У роботі використано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, системно-структурний методи дослідження, що дозволили краще вивчити, а також встановити, уточнити та узагальнити проблему національної політики царизму під час правління Миколи 2

9. Наукова новизна.

На основі детально вивченого матеріалу показано єволюцію впровадження національної політики. В курсовій роботі зроблено спробу відійти від традиційних ідеологічних схем, що призводили, як правило, до однобічного висвітлення теми.

10. Джерела та історіографія проблеми.

Написання курсової роботи вимагає залучення кола друкованих джерел, різноманітних за походженням, фактологічною наповненістю, інформаційною можливістю та характером. Всі джерельні матеріали, які використані в роботі, в основному взяті з хрестоматійних збірників.

Ні в російській, ні в зарубіжній історіографії нема жодної роботи яка б спеціально розглядала дану тему. Однак, є невелика кількість наукових праць що так чи інакше торкаються наукових аспектів вивчення національної політики Російської імперії.

Дослідження даної проблеми можна поділити так:

підручникові статті, вони в основному дають грунтовний фактологічний матеріал.

збірники статтей, які роблять акцент на окремі сторони досліджувального матеріалу. Серед найновіших видань хочемо відмітити збірку статтей „История внешней политики России конца ХІХ-начала ХХ ст.» Автори даного збірника зосереджують свою увагу на зовнішньополітичних аспектах національної політики царизму.

монографічні публікації. Серед найвідоміших відмітимо монографію Н.С.Киняпина „Внешняя политика России”, Кравченко „Соціальні зміни і національна свідомість”. Великий інтерес викликає збірна монографія „Кризис самодержавия России”

газетні та журнальні статті.

10. Висновок.

Всього лиш століття минуло від досліджуваного нами періоду. Попереднє поколіня залишило нам чимало літератури. Однак вона не є систематичною і не охоплює системи вцілому. Об’єктивні обставини склались таким чином, що й досі відсутнє спеціальне монографічне дослідження, яке б вичерпно розглядало досліджувальну нами тему.

11. Структура курсової роботи.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Основні положення національної політики Російської імперії наприкінці ХІХ-початку ХХ ст.

Якщо звернути увагу на внутрішньополітичну систему Росії на початку ХХ ст., то можна відмітити, що для неї було характерно перехрестя станових і національних традицій, що викликало гостру соціально-політичну напругу.

На кінець ХІХ ст. російське суспільство „втомилось” від консервативних тенденцій в політиці Олександра 3 і у зв’язку із зміною царювання очікувало ліберальних реформ.

Зауважимо, що саме в цей період Росія переживає важкий, неповторний момент початкової стадії державного будівництва, зміни всіх деталей механізму імперського управління, зміни самої системи цього управління. Зміна була неминуча, незалежно від того, чи схильні до неї, і в якій мірі, деякі правлячі кола і підтримуючі їй політичні партії. Неминучість змін – воля часу, історична необхідність, і від тих, хто зробив її залежить лише швидкість роботи і її якість, а не сама робота.1

Микола 2