Тема: Основні проблеми міжнародних відносин у 1945-1956 рр.

План

Проблема мирних договорів з Німеччиною і Австрією.

Початки “холодної війни”. Доктрина Трумена і “план Маршала”.

Питання договору з Японією.

Військово-політинчі союзи. Північноатлантичний пакт.

Корейська проблема.

Колоніальні війни.

Боротьба за незалежність держав Близького Сходу і Північної Африки.

Потрійна англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (Суецька криза).

Боротьба за роззброєння і політичні міжнародні напруженості.

Література.

Барановський. Западная Європа: военно-политическая интеграция. – М., 1986.

Борьба СССР против ядерной опасности, гонки вооружений, за разаружение: документы и материалы. – М., 1987.

Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней.

Джонсон А. Современный мир с 20-х по 90-е гг. – М., 1995.

Дюрозель Ж. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1999.

Корниенко Г. А. Холодная война: свидетельство ее участников. – М., 1999.

Международные конфликты. – М., 1982.

Мельников Е. Корейская война 1950-1953 гг.: размышления о причинах конца и его действующих лицах // Международная жизнь. – 1995. - № 5.

1. Проблема мирних договорів з Німеччиною і Австрією. Згідно з рішенням Латинської і Постдармської конференції СРСР, США та Великобританії Німеччина підлягала окупації, метою якої було роззброєння. Демілітаризації, денацифікації, повне знищення її збройних сил, ліквідація нацистських організацій, а також підготовка до реорганізації політичного життя на демократичній основі. На Постдармській конференції прийнято рішення про збереження територіальної цілісності Німеччини, але з одночасним знищенням надмірної концентрації економічної сили, розкрупнення картелів, синдикатів. Трестів і інших монополістичних об’єднань, які сприяли зростанню економічної потуги нацистської Німеччини і таким чином розв’язанню другої світової війни. Територія Німеччини була поділена на 4 зони окупації: Східну – СРСР, північно-західну – Англія, Західну – Францію, південно-західну – США. Столиця Німеччини Берлін теж поділена на 4 сектори. Хоч і знаходилися в радянській зоні окупації. У кожній зоні окупації верховну владу здійснювали головнокомандуючі союзними військами. Контрольна рада. Яка складалась з командуючих окупаційними військами здійснювали координацію дій 4-ох держав по всіх питаннях, що стосувались Німеччини. Чотирьохстороння союзницька комендатура здійснювала загальне управління Берліном. В основі їх діяльності був покладений принцип одностайності – для втілення в життя певного рішення необхідно було щоб за нього проголосували усі учасники – наприклад, Контрольної ради. Австрія, яка протягом 1938-1945 рр. входила до складу Німеччини була теж поділена на 4 зони окупації: радянську. Англійську, американську і французьку. Верховну владу тимчасово здійснювала союзна рада, яка складалась з представників СРСР, США, Великобританія і Франція. Окупаційні держави по-різному вирішували спільні для них і німецькі проблеми. Найбільш радикально діяла радянська влада. З державного адміністративного апарату повністю були усунуті нацистські елементи. Вона сприяла відновленню роботи Комуністичної партії. У західних зонах були покарані військові злочинці, відновлено демократичні свободи, дозволена діяльність антифашистських партій. Воєнна адміністрація західних держав перш за все підтримала парії. Які висловлювалися за відновлення економічного потенціалу і демократичного оновлення суспільства. Одним з найважливіших питань у діяльності воєнних адміністрацій було питання про центральний уряд Німеччини. Від того чи буде він утворений і коли залежало і територіальна єдність і перспектива укладення мирного договору. Між союзниками по антигітлерівській коаліції не було єдності у вирішенні цих проблем. У грудні 1945 року Франція виступила проти створення центрального німецького уряду, на чому наполягалася США і які були підтримані Великобританією і СРСР. Вперше СРСР в особі Молотова висловився на засіданні Ради 4-ох, яка працювала з 15 червня по 12 липня 1946 р. за єдину Німеччину. Молотов виступив і проти французьких претензій на Саар., але висловився проти пропозиції США та Англії економічно об’єднати Німеччину. США та Англія вирішили діяти самостійно. 6 вересня 1946 р. держсекретар США Бернс у промові виголошеній у Штутгарті наполягав на якнайшвидшому об’єднанні Німеччини. Він казав: “Американський народ бажає допомогти Німеччині знову знайти гідне місце серед вільних народів, і що американці хочуть передати важелі управління самим німцям. У виступі в Парижі 3 жовтня 1946 р. він заявив, що майбутня Німеччина має бути федеративною державою. Він запропонував укласти між окупаційними державами договір і тим самим гарантувати роззброєння та демілітаризацію Німеччини на протязі 40 років. СРСР висловився за демілітаризацію, демократизацію країни. Сталін заявив про необхідність політичного об’єднання. Німецьке питання на чергових засіданнях Ради 4-ох в Москві. 10 травня 1947 р. Московська конференція МЗС 4-ох держав відкрилася 10 березня 1947 р. СРСР заявив, що він проти об’єднання американської та англійської зон окупації, яке почало здійснюватись з 1 січня 1947 р. (утворення Бізонії)”. Молотов вимагав виплати репарацій на суму 10 млрд. Доларів. Проте Англія і США виступили проти. Практично в усіх питаннях, що розглядалися існували серйозні розбіжності між учасникам конференції. 2 квітня 1947 р. досягло тільки домовленість з процедури створення уряду, питання ж про його форму залишалось відкритим. На конференції розглядалось і австрійське питання. Західні держави відмовилися підтримати вимогу СРСР передати Карінтію Югославії. Домовлено було, що майбутня австрійська армія не повинна перевищувати 53 тис. чол. Окупаційні війська мали бути виведені протягом 50 днів після того як договір з Австрією вступить в юридичну силу. Незгода виникла у питанні про долю німецьких капіталів у Австрії, які згідно із рішенням Пострамської конференції мали бути передані Росії. Останній шанс домовитися по німецькій проблемі було втрачено на Лондонській конференції. Ради МЗС 4-ох держав, яка відбулась 25 листопада – 10 грудня 1947 р. Молотов виступив проти передачі Союзу