Тема: Створення і початок діяльності Організації Об’єднаних Націй

Література:

1 ООН передбачає створення системи колективної безпеки як гаранта недопущення нової світової війни. Ідея створення виникла ще під час Другої світової війни. Ще у знаменитій Атлантичній хартії 28 серпня 1941року укладеній Черчіллем та Рузвельтом, де йшлося про запровадження загальної безпеки на нових основах. Йшлося про створення взамін Ліги Націй нової організації. Ініціатива створення ООН, на думку Дюраззеля належить США і була підтримана Великобританією та СРСР у ” Декларації об’єднаних націй” (1 cічня 1942 року). В цьому документі містилось зобов’язання застосувати нову систему, яка б забезпечила мир та безпеку в світі.

Перший проект був розроблений державним департаментом в США. В жовтні 1943 року цей проект запропонований Корделом Галом, був підтриманий СРСР. Зазначалось про створення міжнародної організації заснованої на принципі рівності всіх миролюбних держав і не припиняти співпраці усіх держав, які вели війну проти фашизму після перемоги. Ці ідеї знову були підтвердженні на конференції в Тегерані 28 листопада – 1 грудня 1943 року. ( Сталін – Рузвельт – Черчілль ).

9 грудня 1943 року у Вашингтоні було створено групу з вивчення проблем пов’язаних з діяльністю майбутньої міжнародної організації. Основи її були визначені на конференції в Донбартен – Оксі ( вересень – жовтень 1944 року ). Саме тут було домовлено, що майбутня організація складатиметься з Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Міжнародного суду, Ради економічних та соціальних питань. Тоді ж було й вирішено, що четверо основних учасників та Франція стануть постійними членами Ради Безпеки.

Проблематичними залишаються два питання: голосування та прийняття до ООН 16-ти радянських республік. Радянський Союз та члени Британської співдружності нації мали стати членами ООН і право голосу і також Радянський Союз наполягав, щоб таким же статусом володіли і всі суб’єкти Радянського Союзу.

Наприкінці 1944 року було вирішено, що постійні члени Ради Безпеки матимуть право veto. За настирливим наполяганням Сталіна право veto передбачалось для усіх випадків.

США займали дещо іншу позицію і у випадку конфлікту держава, яка задіяна в ньому не може користуватись правом veto.

Багато спірних питань було узгоджено на Ялтинській конференції ( з 4 по 11 лютого 1945 року ). Було вирішено крім СРСР, членами організації ООН будуть тільки Україна і Білорусія, оскільки вони мали свої власні міністерства закордонних справ. Право veto мали її постійні члени з усіх питань, крім процедурних. Було опубліковано декларацію в якій зазначено, що фундамент ООН був закладений в Донбартен – Оксі.

2. 25 квітня 1945 року у Сан–Франциско, буде скликана конференція на якій буде вироблено статут організації. Конференція проходила з 25 квітня по 25 червня 1945 року. Тут було підготовлено статут ООН. Документ який визначив особливості будови.

Статут складався з 19 розділів і з 3-трьох статей. Починається з визначення принципів і цілей організації та описуються різні органи ООН і також їхні функції.

Головною метою ООН є підтримання миру та міжнародної безпеки шляхом ефективних спільних заходів. Щоб відвернути війну члени організації матимуть рівні права урегулювання міжнародної суперечки мирними способами ( не вдаватимуться до погроз застосування сили ).

ООН маючи підтримку своїх членів, зможе змусити держави, які не є її членами діяти згідно з її принципами. Проте, збереження захисту далеко не єдина мета.

ООН і держави які підписали статут, оголосили свою відданість основним правам людини ( рівність між чоловіками і жінками, великими і малими націями ), захисниками основних свобод – статі, мови, релігії.

ООН виступає за право народів розпоряджатися своєю долею. ООН утримуватиметься від втручання у справи, які належать до внутрішньої компетенції кожної держави.

Організації Об’єднаних Націй сповнена рішучості сприяти соціальному прогресу, створенню кращих умов життя і забезпечення мирних свобод. Міжнародні, економічні, соціальні, інтелектуальні та гуманітарні проблеми слід розв’язувати на шляхах міжнародного співробітництва, а не протистоянням і боротьбою.

Членами ООН є держави, які брали участь у роботі конференції Сан–Франциско, підтримали та ратифікували статут. Практично всі держави, які вели боротьбу проти фашизму, нацизму. 10 січня 1946 року в рядах ООН нараховувалось – 51 держав.

3. Передбачені статутом Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада. При ООН також створені спеціалізовані установи, головними із них: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний Банк конструкції та розвитку, Міжнародна організація цивільної авіації, Продовольча сільськогосподарська організація ООН ( ФАО ), створена – 16 жовтня 1945 року, Європейська організація європейського транспорту, Міжнародна організація торгівлі ( ІТА ), Міжнародна організація у справах біженців ( ІРО ), ООН з питань освіти, науки і культури ( ЮНЕСКО листопад 1945 року ), Міжнародна організація праці, заснована ще в часи Л.Н. ( відновлена в жовтні 1944 року), Адміністрація допомоги і відбудови ( ліквідована 1947 року ).

Кожна із цих установ має власний бюджет і обмежене членство, бо одні держави приєдналися інші не приєдналися або вийшли. Ці установи відігравали