мирними засобами без іноземного втручання. Підтверджувалися Женевські угоди 1957 році по В’єтнаму і Камбоджі, угода 1962 р. по Лаосу. Учасники наради підтвердили положення цієї угоди про те, що усі внутрішні проблемиВ'єтнаму, Камбоджі, Лаосу повинні вирішуватися їх посадами.
Було передбачено контроль за її використанням, який мала здійснювати міжнародна комісія у складі Угорщини, Польщі, Канади і Індонезії. Міжнародна конференція по В'єтнаму прийняласпеціальний акт, який передбачав незалежність, суверенітетєдність і теріторіальну цілісність В'єтнаму. Проте Сайгонський режим став на заваді виконання Паризької угоди і продовдував збройну боротьбу.
30.04.1975 р. - народні збройні сили Південного В'єтнаму зохопили Сайгон. Маріонетковий режим перестав існувати.
Тим самим виникли умови для об’єднання В’єтнаму. У квітні1976р. на Півночі та Півдні країни були проведені загальні вибори, в результаті яких були обрані національні збори, які на перщій сесії проголосили утворення соціалістичної республіки В’єтнам. Провал американської агресії в Індокитаї зумовив зміни у системі військово-політичних блоків західних держав. 1977р. перестав існувати блок СЕАТО, створений під егідою США.
Провал В’єтнамської авантюри мав вплив не лише на американське суспільство, визначивши внутріполітичні пріоритети американського народу, але й сприяв ослабленню позицій республіканської адміністрації на міжнародній арені. Усвідомлення ??? факту встановлення військово-стратегічного паритету аферних озброєнь між СРСР і США підштовхнули Р.Ніксона напередодні президентських виборів 1972р. до переговорів з СРСР.