Епоха реформації
Реферат
на тему:
Ідеї Реформації в Західній Європі
План
Вступ
Політичні погляди М. Лютера і Т. Мюнцера.
Політичні вчення Ж. Кальвіна та Ж. Бодена.
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Політичні вчення епохи Реформації. Реформація - це широ-кий антифеодальний і антикатолицький рух в І половині XVI ст., який зак-лав початок протестантизму. Реформація означала рух за необхідність удосконалювати церкву, світські порядки, правові інститути. Якщо для Відродження головним було визнання людської гідності, то провідною тенденцією Реформації було прагнення відновити чистоту християнської релігійності. Для Реформації дуже показова обов'язковість жорсткого підпорядкування людини громаді.
Політичні погляди М. Лютера і Т. Мюнцера.
Лідером Реформації був М. Лютер, який виступав не лише проти за-силля папської влади, але й за зменшення влади церкви взагалі. У 1517 р., ставши свідком продажу індульгенцій, він прибив до дверей храму у м. Віттенберг свій твір "95 тез", закликаючи до публічної дискусії. Про-відною думкою тез була неприпустимість перетворення продажу індуль-генцій у засіб збагачення церкви за рахунок духовного розбещення вірую-чих. Тобто, М. Лютер викривав користолюбство тогочасної верхівки католицької церкви, ставив під сумнів законність усіх покарань і пла-тежів, які церква накладала на віруючих. Хоча диспут над тезами був заборонений, вони сприяли об'єднанню різних верств громадян у боротьбі за релігійну та національну незалежність Німеччини.
Провідними ідеями М. Лютера були:
необхідність всенародної боротьби з папством під проводом світської влади;
безумовний послух народу світській владі;
ідеалом є сильна та стабільна абсолютна монархія;
світська влада не г ідеальною, а лише стримує явне зло;
необхідним с: законний примус з боку держави;
монарх як суб’єкт верховної влади є вільним від морально-релігійних обмежень; його дії підвладні лише "судові розуму" та вищим законам;
піддані мають право на незалежні переконання, а у випадку пере-слідування за них - право на опір.
Реформістський рух не був цілісний; в результаті розколу у ньому утво-рилося два напрямки: бюргерсько-князівський (очолював М. Лютер) і плебейсько-селянський (очолював Т. Мюнцер).
Реформація у розумінні Т. Мюнцера - це соціально-політичний пе-реворот, який повинні здійснювати селяни та міська біднота. Саме ці найзнедоленіші верстви суспільства здатні встановити новий суспіль-ний лад. Т. Мюнцер виступав за ненасильницьку ліквідацію феодаль-ного ладу і за встановлення такого порядку, в якому жоден христия-нин не мав би приватної власності, не посідав би урядової посади. Його ідеалом був суспільний устрій, позбавлений майнового розша-рування; оскільки всі люди рівні перед Богом, то всі вони повинні бути рівні на Землі.
Політичні вчення Ж. Кальвіна та Ж. Бодена.
Другим, крім лютеранства, напрямком Реформації був кальвінізм. Ос-новні його ідеї викладені у праці Ж Кальвіна "Настанови в христи-янській вірі" (1536). На відміну від лютеранства, яке ставило церкву у за-лежність від держави, кальвінізм зберігав щодо останньої незалежність. Відкрита непокора і повалення правителя-тиран а допускається, на думку Ж. Кальвіна, лише тоді, коли використані всі способи пасивної непокори, легальні форми боротьби. Найкращою формою правління Ж. Кальвін вва-жав олігархічну організацію управління державою. Ідеалом є встанов-лення теократії (республіки святих).
Ідеологом французького реформаторства був Ж Боден. Він виступав на захист віротерпимості, вимагав сильної влади, котра б поважала за-кон, захищала свободу совісті. Ж. Боден першим сформулював і обґрунтував поняття суверенітету як ознаки держави. "Суверенітет - це абсолют-на і постійна влада держави... Абсолютна, не пов'язана жодними закона-ми влада над громадянами і підданими". Серед суттєвих ознак сувереніте-ту держави Ж. Бодян називав право видавати і скасовувати закони, ого-лошувати і заключати мир, призначати вищих посадових осіб, здійснюва-ти суд в останній інституції, помилувати. Вище за носія суверенітету с тільки Бог і закони природи.
Державу Ж. Бодян визначав як правове управління багатьма родина-ми і тим, що їм належить, відповідно до справедливості та законів при-роди. Основною держави г сім'я. Ж. Бодян вважав, що держава виникає шляхом завоювання, насильства, панування однієї групи над іншою. Ви-никнення різноманітних форм держави Ж. Бодян ставив у залежності від географічного становища та природних умов кожного народу. Серед форм правління виділив демократію, аристократію, монархію; до пер-ших двох відносився негативно, бо при демократії дуже багато законів і влад, а загальні справи є в занепаді. Що ж до аристократії, то серед знатних людей розумних небагато і, як наслідок, управляє нерозумна більшість. Найкращою формою правління Ж. Боден вважав обмежену за-конами монархію, де суверенітет повністю належить монарху, а управ-ління країною здійснювалося б на аристократичних і демократичних принципах.
Висновок
Реформація зробила великий вплив на політичні погляди Західної Європи XVI ст. Реформація означала рух за необхідність удосконалювати церкву, світські порядки, правові інститути. Якщо для Відродження головним було визнання людської гідності, то провідною тенденцією Реформації було прагнення відновити чистоту християнської релігійності.
Список використаної літератури
Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: „ Каравела “, 1999. – 168с.