Кожна північно-причорноморська антична держава мала власну історію та історичні періодизацію свого життя. Проте ці держави були тісно пов’язані з античним світом – спочатку елінським, а згодом римським – так і з навколишніми племенами. Це дає змогу в тисячолітній історії цих держав вирізнити два великі практично спільність для них всіх періоди та в кожному з періодів – кілька етапів:

Перший період (грецький) – друга половина VІІст. до н.е. – середина І ст. до н.е.

Другий період (римський) – середина Іст. до н.е., сімдесяті роки ІVст.

Міста були відомі як торговельні партнери – постачальники переважно сільськогосподарської сировини, риби, шкіри, рабів, та споживачі ремісничої продукції, прикрас, виробів мистецтва, вина, оливкової олії ті інше.

Узбережжя Нижнього Подністров’я було однією з чотирьох зон розселення греків у Північному Причорномор’ї. Тут були великі пасовища, рибні багатства та судноплавні ріки. З давньогрецьких міст тут виникли лише три: Ніконій, Офіусса і Тіра. Залишки Офіси досі не знайдено.

У другій половині VІІст. до н.е. вихідцями з Мілета на Березанському півострові було засновано місто Ольвію, яке згодом перетворилося в Ольвійську державу. В її економічній основі була торгівля.

Заснований як невеликий поліс в останній чверті Vст. до н.е. Херсонес на рубежі ІV-ІІІст. до н.е. перетворився на центр великого територіального державного утворення, до складу якого входили землі Південно-Західного та Північно-Східного Криму. Наприкінці еліністичного періоду Херсонес увійшов до складу Понтійського царства Мітрідата VІ Євпатора. З кінця ІVст. Херсонес стає центром поширення християнства.

На відміну від інших регіонів грецької колонізації на Понті Евкінському, в його північно-східній частині склалося зовсім інша ситуація. На теренах сучасних Керченського й Таманського півостровів греки впродовж VІст. до н.е, заснували багато окремих самостійних полісів. Згодом вони через різні обставини, передусім остерігаючись вторгнення скіфських нападів, об’єдналися в одну державу – Боспор. Внаслідок експансій них дій боспорських правителів до неї невдовзі були приєднані й землі місцевого населення. Боспор був унікальним тому що яскраво відображав синтез грецької та варварської культур. Надзвичайно тісні контакти боспорських греків із сусідніми племенами впродовж тисячоліття, залучення варварів до елінської на той час найпрогресивнішої і гуманної цивілізації відіграли значну роль в історичній долі різних народів.

Роль та значення античних держав і античної культури в історії Європи важко переоцінити. Їхні досягнення лягли в основу багатьох сфер сучасного життя. Насамперед це мистецтво, філософія, історія, математика, поезія, драма, театр, юриспруденція. Навряд чи буде перебільшенням твердження, що майже немає такої галузі людських діянь, яка б не мала свого зародження ще за античних часів. Це повною мірою стосується і давньої історії України.

А тому слід наголосили, що значення античних держав Північного Причорномор’я в історії давнього населення, яке лежало на теренах сучасної України, не вичерпується лише їх взаєминами з навколишніми племенами, котрі жили у той же час. Тисячолітня епоха існування античної цивілізації в Північному Причорномор’ї глибоко відбилася на житті та культурі наступних поколінь. Її традиції лягли в основу духовного розвитку населення ранньосередньовічних міст Криму. Античні елементи бачимо також у культурі наступних поколінь населення Південно-Східної Європи.

Список використаної літератури і джерел.

Баран В. Д., Бібіков С. М. “Історія Української РСР”

Блаватський В. Д. “Процес исторического развития античных городов Северного Причерномор’я» ПИСПАЄ, 1959

Виноградов Ю. Г. «Греческие города Северного Причерномор’я в Элинстическую епоху» // История Европы, М. 1988

Геродот “История в 9-ти книгах” К, 1993 “Наукова думка”

Крижиць кий С. Д., Зубар В. М., Русава А. С. “Античні держави Північного Причорномор’я” [Україна крізь віки Т-2] К, 198

Кузищін В. Н. “История Древней Греции» М., 1996 «Высшая школа»

Кравченко Н. М., Черняков І. Г. “Археологія та історія античних міст Північного Причорномор’я” К. 1992

Калістов Д. П. “Північне Причорномор’я в античну епоху”. К., 1953 “Радянська школа”

Кошиленко Г. А., Круг ликова Н. Т., Долгоруков В. С. «Античные государства Северного Причерномор’я» М. «Наука» 1984

Косянчук Л. “Історія української і світової культури” Тернопіль, 2001, “Астон”

Ланін В. В. “Греческая колонизация Северного Причерномор’я» К. 1996

Шилик К. “Ольвія. Історія античного города Северного Причерномор’я” К. 1975

Статті

Громов М. “Античное наследие в Древней Руси» Наука и религия, 1983, №2

Вайсович А. «Берзань – самый ранний план регулярной застройки в Причерномор’е» // Археология – 2001, №4

Домбровський О. «Північне Причорномор’я в грецькій логографії з історії античної України // Український історик. 1971. 3-4

Ісократ ВДН. №4. М.1965.

Коремиковський П. Н. “Про державний устрій Ольвії” Український історичний журнал. 1973 №2

Марченко И. Д. “Город Паниканей” РОН Общественной науки в СССР историф 1975 №3

Трейстер М. Ю. “Римляни в Панти капе // Вестник древній истории, 1993 №2

Русава А. С. “Ольвія – найвизначніші пам’ятка пам’ятка класичної демократії і культури на теренах України // Археологія. 2001 №4

Зубар В. М. Из истории Херсонеса Таврического в начале нашей еры // Вестник древней истории. 1997 №2

Ястрявова . Херсонес Таврический // Киевская старина 1983 Т. VI. май