Крім цього важливе значення мають монографії П. Керженцева “Ирландия в борьбе за независимость” [2. 26] та Т. А. Джексона “Боротьба Ирландии за независимость” [2. 14], де простежується короткий огляд історії Ірландії з кінця XVІІІ століття до створення незалежної ірландської держави. В монографіях дається характеристика діяльності революційних організацій феїнів, Земельної Ліги, партії гомрулерів, які стали причиною пробудження національної свідомості у боротьбі проти реакційних кругів англійського уряду.

До визначених наукових доробків про проблеми національно-визвольного руху в Ірландії належать статті А. Д. Колпакова “Актуальные проблемы истории Ирландии и ирландская историческая наука” [2. 33], “Ирландия – остров мятежный” [2. 34], “Раскол Ирландии: виновники и жертвы”, в яких автор розкриває наполегливу боротьбу ірландців за свої політичні права, а також дає характеристику англійській історичній науці, яка висвітлювала ці протиріччя.

Щодо англійські третьої виборчої реформи та діяльності найвпливовішої партії другої половини ХІХ століття – ліберальної, дає характеристику С. А. Колпаков у своїх статтях “Идеология и политика либеральной партии Великобритании в 80-е годі ХІХ века” [2. 30] та “Проблема государства в програме социальных реформ английских радикалов середины 80-х годов ХІХ века” [2. 31], в яких розкриваються ступені лібералізації політичного життя Великобританії та проведення важливих економічних реформ, зокрема, виборчої.

При написанні бакалаврської роботи було також використано статті М. А. Ерофеева “Английский колониализм и стереотип Ирландца в ХІХ века” [2. 18], “Великий голод” 1846-1848 годов в Ирландии” [2. 19]. Л. Ф. Туполева “Газета “Лейборд уолд" и ее роль в ирландском рабочем движении” [2. 61], “Джеймс Конноли и образование ирландской социалистической республиканской партии” [2. 62], С. А. Кушнира “Первый бойкот” [2. 41], В.В Соргана “Современная историография Великобритании” [2. 55], Борга М. А. “Народная история” в современной английской историографии” [2. 6] та ряд інших.

Структура дипломної роботи передбачає вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел та літератури.

РОЗДІЛ І. Історіографія проблеми дослідження.

По історії Англії та Ірландії написано багато монографій та наукової літератури. Проте щодо висвітлення проблеми їх взаємовідносин, то до цього питання більшість авторів або незверталась, або висвітлювала його необ’єктивно. Це насамперед стосується англійської та радянської історіографії. Серед української наукової літератури не існує спеціальних праць, які б відпвідали повному висвітленню теми даної дипломної роботи.

Книга спеціаліста по історії англійського парламентаризма XVIII-XIXст., доктора історичних наук М. П. Айзенштата, “Великобритания нового вермени. Политическая история”, являє собою курс лекцій. В книзі знайшли відображення ідеї і представлення автора про розвиток політичної системи Великобританії в новий час. Вона представляє значний інтерес перш за все тому, що в ній систематизовані матеріали про розвиток і функціонування англійської парламентської системи і режиму конституційної монархії від середини ХVІІ до початку ХХст. [2. 1].

У вступі автор пояснює, що цей процес відбувався не тільки в стінах парламенту, але і відображав зміни в суспільстві, які сприяли активізації різних прошарків населення, створенню і діяльності політичних партій в країні, що впливали на характер парламентської системи і конституційної монархії в цілому.

Монографія складається з п’яти частин, де послідовно проаналізовано розвиток і зміцнення парламентських механізмів в англійському суспільстві. Автор розглядає довгий і важкий шлях створення цієї системи, боротьби короля і парламенту за свої прерогативи. М. П. Айзенштат писав, що не дивлячись на існування парламенту, довший час правління в країні в цілому було в значній мірі авторитарним, виражаючи інтереси окремих груп аристократії [2.55, 2.1].

Значної уваги приділено складанню партійної системи, формуванню партій лібералів і консерваторів, а потім радикалів [2. 4]. Розкриті зусилля останніх в боротьбі за створення громадянського суспільства і демократизацію англійської політичної системи. Велике місце в книзі займає висвітлення боротьби за парламентську реформу 1832, 1867, 1884рр., дані їх аналіз і оцінка. Автор показує і обмеженість, і велику позитивну роль реформи в життя суспільства. Саме з прийняття цих реформ влада ставала дійсно представницькою, а монархія – по-справжньому конституційною.

Проте в монографії існує ряд недостатків. Іноді розвиток політичної ситуації дано ізольовано від основних процесів, які відбувалися в суспільстві. Так, наприклад, нема навіть згадки про чартизм, який був тісно зв’язаний з реформою 1832р. і, який визначив цілу епоху в політичному житті Англії: адже це був перш за все політичний рух. Потрібно було показати і впив ірландської проблеми на формування англійської політичної системи. Деякі твердження автора суперечливі. В цілому ж книга М. П. Айзенштата являється дуже цінним посібником [2. 1].

Праця радянського дослідника М. Е. Орлова “Робочий класс Великобритании и освободительная борьба ирландского народа” [2. 19] досліджує історію взаємодії робітничого руху Великобританії і національно-визвольного руху в Ірландії з середини ХІХ століття і до початку 80-х рр. ХХ століття.

В монографії показано відношення класових організацій британського робітничого класу – Конгреса тред-юніонів і лейбористської партії – до ірландського питання, до діяльності організацій ірландської визвольної боротьби. Значне місце займає аналізі