їм місце проживання. Князі погоджувались, але натомість вимагали від майбутніх підданих повної політичної і воєнної підтримки. Все це сильно нагадувало відношення між великими і васальними князями, російськими правителями і тими хто ніс службу в їх володіннях. І тому ці татари стали називатись служителями [67; с. 220].
Автор також відзначає: «Основна ж користь служилих татар для Московської держави полягала в їх воєнному мистецтві» [67; с. 220]. На нашу думку зауваження автора є слушним оскільки татари не раз були союзниками москвичів під час військових походів.
Підводячи підсумок у огляді історіографічних праць слід наголосити, що навіть при значній кількості підходів до висвітлення даної проблематики питання «татарської спадщини» залишається малодослідженим. І потребує більш конкретного дослідження даної проблеми, адже монголо-татарське іго внесло значні корективи в політичне, соціально-економічне і культурне життя Росії, наслідки якого ми зустрічаємо і сьогодні.
Список використаних джерел і літератури
Джерела
Акты русского государства. 1505-1526. Сборник. – М.: Наука, 1975. – 453с.
Акты социально-экономыческой истории Северо-Восточно Руси конца XIV – начала XVI века. В. 2 т. – М.: АН СССР, 1958. Т.2. – 727с.
Герберштейн С. Записки о Московии. – М.: МГУ, 1988. – 429с.
Государство российское: власть и общество с древнейших времен до наших дней. Сб.,
Древнерусские княжеские умовы ХІ-XV / Собрал Я. Идапов. – М.: Наука, 1976. – 329с.
Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В. Ю. Короля. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448с.
История СССР в документах и иллюстрациях. – М.: Учпедиз, 1963. – 301с.
Проезжая по Мосовии (Россия XVI-XVII векав галами дипломатов). – М., 1991. – 358с.
Российское законодательство Х-ХХ вв. В. 9т. – М.: Юрид. Література. 1985. – Т.2. – 520с.
Россия XVI века. Воспоминания иностранцев. – Смоленск, «Русич», 2003. – 480с.
Хрестоматія по истории СССР с древнейших времен до конца XV в. / Под ред. Тихомирова. – М.: Социз., 1960. – 735с.
Монографії та наукові статті
Альшиц Д. Начальный этап истории самодержавия // Вопросы истории. – 1985 - №9. – С. 45-62
Альшиц Д. Начало самодержавия в Росии. – Л.: Наука, 1988. – 248с.
Бердяев Н. Судьба России. – М.: Мысль, 1990. – 250с.
Борисов Н. Церковные деятели средневековой Руси ХІІІ-XIVв. – М.: МГУ, 1988. – 188с.
Буганов В., Богданов А. Бунтари и правдоискатели в русской православной церкви. – М.: Политиздат, 1991. – 526с.
Бушков А,, Буравский А. Россия, которой не было – 2. Русская Антлантида. Историческое исследование. – Крассноярск, Бонус; М.: «Олма-Прес», 2002. – 512с.
Бушков А. Россия, которой не было. Загадки, версии, гипотезы. – М.: «Олма-Прес»; Сиб.: «Нева»; Красноярск, «Бонус», 2003. – 608с.
Веселовский С, Б. Исследований по истории опричнины. – М.: АН СССР, 1963. – 537с.
Гумилев Л. Н. От Руси к России. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2002. – 392с.
Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.% Дух і література, 2000. – 495с.
Дибенко В. З. Зародження імперської ідеї в Московській державі в кінці XV-XVIст. 2-е видання, доп. – Івано-Франкцівськ “Плай”, 2002. – 153с.
Дибенко В. Казанське ханство в імперських планах московського уряду // Вісник Прикарпатського університету Історія. – 2000. – Вип.ІІІ. – С.166-172.
Егоров В.Л. Государственное и административное устройство Золотой Орды // Вопросы истории. – 1972. - №2. – С.32-42
Егоров В. Л. Золота орда: мифы и реальность. – М.: Знания, 2000, - 62с.
Ерошин Н. А. История государственных учреждений дореволюционной России. – М.: Высшая Школа, 1985. – 352с.
Зимин А. Пересветов И. С. и его современники. Очерки по истории общественно-политической мысли середины XVIв. – М.: АН СССР, 1958. – 485с.
Зимин А. Опричинина Ивана Грозного. – М.: Мысль, 1964. – 231с.
Зимин А. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV – первой трети XVI в. – М.: Наука, 1988. – 348с.
Иловайский Д. Царская Русь (московско-карский период. Первая половина или XVI век). – М.: ООО «Изд-во Олимп»; ООО «Изд-во АСТ», 2002. – 748с.
Карамзин Н. М, Предания веков. – М.: Правда, 1989. – 768с.
Карганов В. Монголо-татарское нашествие на Русь ХІІІ века. – М.: Просвещение, 1966. – 135с.
Кінан Е. Російські історичні міти. – 2-е вид. – К.: Критика, 2003. – 312с.
Ключевський В. Исторические портреты. Деятели исторической мысли. – М.: Правда, 1990. – 624с.
Ключевский В. Русская история. Полный курс лекций. – М.: АСТ; Мн.: Харвест, 2002. – 592с.
Кобрин В., Юрганов В. Становление дестомического самодержавия в средневековой Руси (к постановке проблемы) // Вопросы истории. - №7. – С.54-62
Кобрин В. Власть и собственность в средневековой России. (XV-XVI) – М.: Мысль – 1985, 229с.
Костомаров Н. Исторические монографии и иследования. В 2-х кн. – М.: Книга, 1989. – Кн.1. – 235с.
Крупницький Б. Теорія ІІІ Риму і шлхи російської історіографії. – Мюнхен, 1952. – 29с.
Крюков А., Дибенко В. Імперська ідея в Московській державі наприкінці XV-XVIст.: ідеологія, політика, практика. – Івано-Франківськ, 1997. – 74с.
Лур’є С. В. От древнего Рима до России ХХ века: преемственость имперской традиции // Общественные науки и современность. – 1997. - №4. – С.123-133
Любавський М. К. Историческая география России в связи с колонизацией. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература. – Сиб.: Издательство «Лань», 2000. – 304с.
Насонов А. Н. Монголы и Русь (история татарской политики на Руси). М.- Л., 1940. – 280с.
Нефедов С. А. Реформы Ивана ІІІ и Ивана IV: османкое влияние // Вопросы истории. – 2002. - №11. – С.30-55
Павлов Сивальский Н.