На перших президентських виборах 1994 р. у результаті двох турів голосування з 6-ти кандидатів перемогу здобув Олександр Лукашенко (80% голосів), який виступив з програмою інтеграції з Росією, встановлення жорсткого державного контролю за економічною діяльністю, рішучої боротьби з кримінальними елементами. [4, 202]

На відміну від більшості посткомуністичних країн чи не найбільш денаціоналізована білоруська еліта не було готова скористатися національними ідеями. Так само слабким був і загальнодемократичний рух. До цього слід додати активні реінтеграційні дії Росії. Усе це призвело до виникнення політичного режиму, який за період перебування на посаді президента О.Лукашенка, набув авторитарних рис. Правовою базою його, на думку українських спостерігачів, стала Конституція 1994 р.

Травневий 1995 референдум ініційований О.Лукашенком, підтримав пропозицію про надання російській мові статусу офіційної, зміну державної символіки (запроваджено радянський прапор червоно-зеленого кольору з білоруським національним орнаментом на білому фоні та новий герб), зближення з Росією. О.Лукашенко отримав право розпускати парламент. Білоруська модель, що сформувалася за президентства О.Лукашенка, базується на принциповій відмові від реального політичного й економічного плюралізму і поверненні до "цінностей" радянської моделі соціалізму. [9, 560]

Навесні 1996 р. білоруські демократичні організації розпочали рух під гаслами захисту Конституції та незалежності. По країні прокотилася хвиля демонстрацій і виступів з критикою політики президента, внаслідок чого з'явилися перші політичні в'язні. 24 листопада 1996 р. відбувся ініційований президентом новий загальнореспубліканський референдум, на який були винесені два проекти нової конституції республіки: основний закон від 1994 р. та представлений Верховною Радою Білорусі альтернативний проект, в якому взагалі була відсутня президентська гілка влади. За його підсумками, в дію була введена Конституція 1994 р. із змінами та доповненнями, запропонованими О.Лукашенком, які збільшили повноваження президентської та виконавчої гілки влади. Понад 70% білоруських громадян висловилися за посилення авторитарного режиму та продовження терміну повноважень О.Лукашенка на посаді президента до 2001 р. Перемога авторитаризму у Білорусі була зумовлена об'єктивними обставинами. Населення країни вороже поставилося до демократичного процесу і невиразних наслідків реформ перших років незалежності. Суспільство було готове вітати появу "батька нації", непохитної постаті, яка здатна повернути те, що країна втратила в останні роки. День незалежності було перенесено на 3 липня – дату звільнення Мінська від гітлерівських загарбників. Президент скористався своїм правом і розпустив однопалатний легітимний парламент, натомість сформував новий двопалатний, який не був визнаний більшістю держав світу. [17, 3]

Отже, початок демократичних реформ мав великий вплив на державну діяльність і суспільно-політичний і економічний розвиток Білорусі.

Розділ ІІ.

Соціально-економічний розвиток.

Білорусь, одна з найбільш індустріальних країн Східної Європи, володіє високим потенціалом для економічного розвитку завдяки досить розвиненій базовій інфраструктурі, вигідному територіальному розташуванню, близькості як до російського, так і до європейського ринку.

Всупереч поширеній думці, Білорусь не мала насправді великого ВПК. Зі 100 підприємств, що належали до оборонних безпосередньо військову техніку випускали лише 28 заводів, 15 НДІ і КБ. У 1993 році цей показник досяг 81%. Частка власне зброї та бойової техніки знизилася з 4-4,5% до 1%. [16, 97]

Зараз промисловість Білорусі здатні забезпечити потреби збройних сил в озброєнні та бойовій техніці тільки на 3-5%, тоді як для середньої європейської країни цей показник становить 15-20%.

Допомога з боку Росії дала змогу Республіці Білорусь збільшити обсяг промислової продукції за 1997 рік порівняно з 1996 майже на 18%, згідно зі статистичними даними. Зауважимо, що інфляція у Білорусі за минулий рік становила близько 62%, тобто була в 7-8 разів більша, ніж в Україні, але при цьому зарплата виплачувалася своєчасно. [7, 206]

Офіційна програма переходу БРСР до ринку була розроблена урядом республіки й ухвалена Верховної Радою у жовтні 1990 р. Протягом 1991 р. була створена головна законодавча база реформування економіки. Однак до 1994 р. жодна з поставлених цілей переходе економіки до ринку не була виконана, що можна проілюструвати на прикладі приватизації – центрального пункту ринкової реформи: з 1991 по 1994 рр. у республіці було приватизовано менше, ніж 1000 об'єктів, які склади лише 4% державного майна. [9, 600]

Проте зростання реального ВВП у Білорусі супроводжується падінням реальних надходжень до державного бюджету, а це свідчить про наявність постійного внутрішнього дисбалансу. Державне регулювання цін і періодичне збільшення їх сплесків інфляції. Згідно з оцінками експертів проекту ЕПБ, споживча інфляція в 1997 році мала становити 70-95%. Річний приріст грошової маси здійснюється в основному завдяки видачі Національним банком урядових та цільових кредитів. Брак внутрішніх резервів для фінансування відбивається у падіння реальних прибутків, зростанні бюджетного дефіциту і фінансуванні значної його частини через банківську систему. [12, 506]

За Конституцією Республіки Білорусь Національний банк є незалежним у проведенні фінансово-емісійної політики. втім, у березні 1998 року президент Олександр Лукашенко своїм указом підпорядкував Національний банк урядові. Це стало одним з термінових заходів для зниження рівня інфляції білоруського рубля. [17, 9]

Програма житлового будівництва у Білорусі здійснюється за рахунок кредитів Національного банку на термін 40 років під 5% річних при ставці рефінансування 50%. У 1997 році близько половини всіх емісійних кредитів, що становило 12 трлн. біл. руб., пішли на програму будівництва житла.

Західні експерти вважають, що зростання об'ємів виробництва у Білорусі відбувається за рахунок ослаблення банківської системи і що фінансова криза, яка зумовлює падіння курсу білоруського рубля на зовнішньому та внутрішньому ринку, буде у подальшому поширюватися.

Для покращення фінансового стану Білорусі