До робочих органів належить і Рада з опіки, створена Генеральною Асамблеєю в грудні 1946 року , її завдання – наглядати за деякими територіями і здійснювати там урядування ( переважно на колишніх підмандатних територіях ). Міжнародний суд і Секретаріат.

Функції Генеральної Асамблеї ООН:

Вона складалась із представників усіх держав членів ООН ( від 5-ти і більш представників від кожної держави ). ГА раз на рік проводила сесії Генеральний Секретаріат в разі необхідності скликає позачергову сесію. Постанови ГА мають право вносити рекомендації у з’ясуванні стосунків між її членами. Вона ніколи не зобов’язує до дії. Рекомендації ГА виконуються в тій мірі, якій зацікавлені держави.

Функції Ради Безпеки ООН:

Згідно ст. 12 Статуту ООН – саме РБ уособлює усю міць ООН. До РБ входить 11 членів, 5 з яких постійні. Проте необхідна одностайна згода всіх її членів, щоб була ухвалена її постанова. РБ у випадку коли мирні методи не досягають мети, можна взятися до негайно рішучих заходів, щоб змусити виконувати постанови РБ: взятися до часткового припинення економічних зв’язків, розірвання дипломатичних стосунків, вдатися до військових заходів. Ці заходи безпеки здійснюються за допомогою контингентів національних збройних сил. Щоб рішення РБ набули сили, необхідно щоб проголосувала більшість постійних членів ради.

1-им Генеральним Секретарем ООН – Трюгле Ві. Штаб квартира знаходилась в Лейск Саксені ( біля Нью-Йорка ). Офіційна мова: французька, англійська, російська, іспанська, китайська.

Тема: Мирне врегулювання з колишніми союзниками в Європі

1. СРСР,США, Англія і Франція створили міжнародний воєнний трибунал, який вчинив правосуддя. Перше засідання відкрилося 20 листопада 1945 року у Нюрнбернзі. Під суд пішли24 злочинці: заступники Гітлера – Герінг, Ресс, адмірал Деніц ( який замінив Гітлера на посту глави уряду ). Канцлер Потен, міністр закордонних справ Рейху Рібентроп, керівники воєнного командування – Кайтель, Йод, видатні промисловці і фінансисти. Їм пред’явили звинувачення у змові проти миру, шляхом підготовки і ведення агресивної війни, у воєнних злочинах проти людства, які полягали у наведенні до рабства і в масовому винищенні мирного населення з політичних, расових та релігійних мотивів. Було засуджено: 12 звинувачено до смертної кари через повішання. Трибунал визнав злочинною діяльність нацистської партії, таємної поліції, гестапо. З’ясувалось, що в США, Англії, Радянському Союзі діаметрально протилежні підходи до визначення покарання винних. Трибунал, всупереч позиції СРСР, визнав можливим не застосовувати смертну кару до Рудольфа Гесса ( він був засуджений до посмертного ув’язнення ). Були виправдані банкір Шахт і Поппен. Генеральний Штаб і вище воєнне командування Німеччини не були визнанні злочинними організаціями.

На Далекому Сході було організовано свій міжнародний військовий трибунал. Головні японські військові злочинці теж були піддані суду. Засідання МВТ розпочалося у Токіо 3 травня 1946 року. До суду притягнено 28 політичних керівників Японії: 4колишні прем’єр-міністри, 11 міністрів командування армії і флоту. 7 звинувачених ( в тому числі прем’єр-міністр Тодзіо, Хірото ) визнані винними, засуджені до смерті, інших засуджено на різні терміни тюремного ув’язнення.

2. Виникла потреба підписання мирних договорів з Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією.

Учасники антигітлерівської коаліції на Ялтинській і Потсдамській конференціях обговорили дещо. 17 листопада - серпень 1945 року на Постдамській конференції створено Раду Міністрів Закордонних справ, яка і мала зайнятися підготовкою мирних договорів. У вересні 1945 року РМЗС приступила до обговорення питань про мирні договори. Спочатку обговорювались проекти – на сесіях РМЗС восени 1945 – в першій половині 1946 років і на Парижській мирній конференції ( 25 липня 15 жовтня 1946 року ). Самі мирні договори стали підсумком тривалих дебатів і спорів і інше. До найбільш складних питань, які викликали серйозні розбіжності відносились – репараційні питання, проблеми пов’язані з подальшою долею Трієста, про режим судноплавства на Дунаї, про долю колишніх італійських колоній.

10 лютого 1947 року в Парижі мирні договори з колишніми п’ятьма “сателітами” Німеччини були підписані. До 15 вересня 1947 року вони були ратифіковані. Найхарактернішими рисами договорів були: зобов’язання ліквідувати на територіях переможних країн фашистські організації, покарати злочинців, відновити демократичні свободи. Території п’яти держав в основному залишились незмінними.

3. 10 лютого 1947 року був підписаний мирний договір з Італією. За його умовами:

Жодних рішень договором не передбачено стосовно колишніх італійських колоній – Лівії, Еретреї, Сомалі. Це питання мало бути передане після ратифікації договору на розгляд ООН, яка у річний термін мала вирішити це питання.

Трієст оголошувався вільною територією, на чолі з губернатором, який призначався Радою Безпеки. Трієст оголошувався вільною територією, але цей статус так і не набрав чинності. США, Англія, Франція протидіяли призначенню губернатора і наполягали на поділі між Італією і Югославією.

5 жовтня 1954 року італо-югославські переговори, які велися при