Багато чисельними селами володіють князі.встановлюється все більше вотчин, як великих, так і малих. Феодали ділились на вищий прошарок – бояр і на так званих слуг вільних. І ті і інші володіли широкими правами, судили населення своїх сіл з усіх справ [7, с.99].

Отже, як бачимо нашестя монголо-татар і їх влада спричинили негативний вплив на розвиток русі. В боротьбі з татарами загинуло багато тисяч руських людей. Велика кількість сіл і міст спалені і пограбовані, в татарський „полон” було загнано тисячі людей. Політика татар, спрямована на розпалювання міжусобиць, гальмувала процес політичного об’єднання Руської землі. Татаро-монгольське іго було причиною відставання Русі від Західної Європи. І все ж державницькі традиції давньоруського періоду продовжували жити, оскільки на їх основі утворилося ГалицькоВолинська держава, безпосередня спадкоємиця Русі з центром у Києві.

Висновки

Вичивши та узагальнивши відповідну літературу, автор курсової роботи прийшла до таких висновків.

Давня Русь, яка століттями боролася з кочівниками степів на початку 20-х рр.. XIII ст.. піддалась нападу орд Чингізхана. Битва на річці Калці, яка закінчилась поразкою для руського народу, показала, що над Руссю повисла смертельна небезпека. Спустошливі походи Батия в 1237-1238 рр. Перетвори квітучі області країни на руїни. Завойовники під час нападу на Русь спалювали міста і села, убивали або забирали людей у рабство. Збиток, завданий Русі, татарами був великий. В полум’ї пожеж гинули палаци і храми, знищувалися архіви і бібліотеки, розкрадалися культурні цінності.

Рідко наша країна переживала більш важчі часи ніж у період монгольського завоювання. Нещастя, яке було завдане руському народу, було дуже страшним і неочікуваним. У літописах того часу говориться, що на окраїнах Русі появившись „языщи незнаемые”, які навалились на руську землю.

Вперше монголо-татари під проводом Батия вдерлись на Руську землю наприкінці 1237 р. Ця перша битва руського народу і татар відбулась на річці Калці. Але – ця битва закінчилась для русичів невдачею, тому, що руські князі були понищені власними чварами, і нічого не зробили, щоб об’єднати свої сили в боротьбі проти татар.

Під час походу татар на Русь були здобуті штурмом такі міста як: Ростов, Углич, Коломна, Торжок і інші міста.

Через деякий час, татари перепочивши, вони знову у 1240 р. напали на Київ та обложили його своїм величезним табором. Страшне враження робила татарська орда на руських землях. Загарбники нещадно знищували населення, руйнували і спалювали міста, населення, щоб щоб викликати паніку серед жильців, щоб полегшити завоювання, а надалі на, випадок повстання, унеможливити використання міст і їх укріплень для оборони. Ремісників вони не вбивали, оскільки їх праця була потрібна монгольській знаті. Феодальну верхівку, місцеве духовенство і купецтво завойовники прагнули залучити на свій бік.

Варто підкреслити, що під час панування татар на руській землі, руські князі зобов’язані були по виклику хана з’являтися до них в орду і приймати участь у татарських походах. Таким чином, склалась система, за якою великий князь повинен був діставати в Орді утвердження, „ярлик” на велике князювання. Але поїздка в Орду не завжди закінчувалась для руських князів добре.

Слід сказати, що під час Батиєвого нашестя Русь було перетворено на провінцію, яка забезпечувала монголо-татар усім необхідним. Хани обкладали поневолене населення численними податками. Золотоординські правителі постійно втручались у внутрішні справи князівств.

Отже, кров’ю своїх синів, ціною неймовірних залишків і бід руських врятовано Європу і її культуру від страшного ворога – татаро-монгольських завойовників. Великий російський поет О.С. Пушкін писав: „Росією призначено було високе призначення. Її рівнини полонили сили монголів і зупинили їх нашестя на самому краї Європи”.

В літописі історії людства немало похмурих сторінок, до них відносяться і ті, що присв’ячені монголо-татарському нашестю на країни Азії і Європи, коли ордами Чингісхана і його наступників цілі держави і народи були стерті з лиця землі, „як стирають написи з листка паперу”.

На протязі століття, були захоплені і розорені квітучі землі і держави – Сибір, Китай, Корея, Центральна і Середня Азія, Кавказ, Крим, Русь, Польща, Угорщина, Хорватія, Болгарія, Ірак, Іран.

Але завоювання Чингізхана і його наступників нічого не дали монгольському народу. Населення в Монголії зменшилось, награбоване добро не допомогло її піднесенню. Міжнародне становище Русі різко погіршилось. Вона втратила свої володіння в Причорномор’ї, Прибалтиці, Поволжі.надовго перервались її зв’язки з Кавказом і Середньою Азією. Ціною великих жертв руські люди захищали Рязань та інші міста.

Таким чином, процес відродження і централізації майбутньої Великоросії протікав лише на деякі території Давньої Русі.

Отже, встановлення монголо-татарського іга на Русі негативно відбилося на її становищі і на певний час загальмувало її економічний та культурний розвиток.

Список використаної літератури

Вортшан Д. Взяття Києва військами Батия: 1240 рік // Історія України. – 1996. - №10. – С. 6-7

Всемирная история: в 24 т. – Мінськ: Т 8. – 1997. – С. 489-490

Греков Б.Д., Якубовський А.Ю. Золотая орда и ее падение. – М: Издательство Московського университета, 1987. – 236 с.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Київ – Львів: Либідь, 1913 р. – С. 117-118

Девіс Норман. Європа: Історія. – К.: Основи, 2000. – С. 379-380

Ждан Д. Битва над Калкою (1223 р) і другий напад татар на Україну (1238-1241 рр.) та його наслідки в світі „Історії України-Руси”. М. Грушевський // Український історичний журнал. – 1966. - №1-2.