В 243 р. до н.е. проект докорінних реформ запропонував цар Агіс. Він спробував відновити суворі лікургівські звичаї і порядки, у тому числі щодо "спартанського" способу життя; з метою збільшення кількості повноправних громадян (яких тоді налічувалося всього близь-ко 700 осіб) запропонував надати громадянські права частині періеків, деяким чужоземцям; провести перерозподіл землі, надавши кожному спартанцю однакову ділянку; ліквідувати всі борги та ін. Він перший віддав усі свої землі і майно для перерозподілу. Проте знать і багаті виступили проти Агіса, проти його реформ, віддали його до суду герусії, домоглися страти.

Але на цьому спроби реформувати суспільно-політичний устрій країни не закінчились. У 226 р. до н.е. цар Клеомен III, спираючись на бідноту, періеків і найманців, яких було немало у війську, все-таки здійснив переворот. Він перебив ефорів та їх прибічників, ліквідував ефорат взагалі, а компетенцію герусії значно обмежив. Відновив сиссітії, спартанські методи виховання молоді. Надав громадянські права ба-гатьом періекам, через що кількість повноправних громадян зросла до 4 тис. осіб. Проведено перерозподіл землі, лишки земель у знаті кон-фісковано. Дозволено ілотам викуплятися на волю, чим скористалося близько 6 тис. ілотів.

Перелякана спартанська знать запросила на допомогу македонсь-кого царя Антісона. У 221 р. до н.е. військо Клеомена було розбито, він утік до Єгипту, де незабаром загинув. Усі його реформи у Спарті були скасовані. У кінці III ст. до н.е. тут знову розгортається широкий рух за реформи, в якому поруч з біднотою активну участь беруть ілоти. До влади приходить тиран Набіс. Він надав права громадянства всім пері-екам та ілотам, ліквідував борги, конфіскував землі у знаті та наділив ними всіх безземельних, створив сильну армію. Але знову ж таки про-ти нього виступили Македонія, власна знать та ін. Набіс був розбитий, незабаром його вбили. Спарту змусили вступити у так званий Ахейсь-кий союз, створений під егідою Македонії. У 146 р. до н.е. Спарта ра-зом з усією Грецією потрапила під владу Риму.

Висновок

Монолітична соціальна структура господарського класу, яка перетворилась в міцну воєнну організацію, допомагала швидкому підняттю Спарти серед грецьких держав. До V ст. до н.е. вона встановила свою гегемонію майже на всім Пелопонесом, очоливши Пелепонеську Сенахію. Застій в соціально-економічному і політичному житті, духовне зубожіння роблять Спарту центром політичної реакції в Греції. В той час перемога в Пелопоннеській війні, громадна контрибуція, яка дісталась з Афін, різко стимулювала процеси майнової диференціації спартіан і розвитку товарно-грошових відносин. Вони ще більше поширились з розкриттям на початку IV ст.. до н.е. дарювання і заповіту земельних наділів (продаж їх майже не допускався, але мав місце). Збільшуються розміри наділів знаті і за рахунок земель які їм надавались на окраїнах держави. Заборона торгівлі перестає існувати.

Аскетичний спартанський спосіб життя йде в минуле. Масове розорення рядових спартанців веде до втрати ними земельних наділі, а також їх повноправ'я. Єдинство спартанського життя общини поступово руйнується, її воєнна міць падає, число повноправних спартіан знижується.

История государства и права зарубежных стран. Под.ред. О.А. Жидкова. Ч-1. Издательство Московского университета, ст.85Втрата в IV до н.е. Месерів в результаті македонського завоювання Греції, разом з нею і частина земель ілонів, підірвала економічну основу спартанської держави.

Всі спроби в ІІІ ст. до н.е. знову повернути старі порядки шляхом перерозподілу землі , знищення заборгованостей, відновлення воєнної міці, а також представлення прав громадян неповноправними жителями Спарти потерпіли крах. Об'єктивні закономірності розвитку рабовласницького суспільства вело до знищення соціальних і політичних порядків, які зберегли пережитки первіснообщинного ладу. Отож можна зробити висновок, що Спарта, ще від початку свого утворення була приречена на неминучу загибель, адже держава, яка нагадує воєнний табір, і різними методами намагається чинити фізичний вплив на будь-якого свого жителя просто приречена на мою думку на часті повстання і міжусобиці. Які спочатку привели її до розроблення, а потім в середині 2 ст. до н.е. й під вплив Риму. Хочу ще сказати, що Макарчук В.С. „Історія держави і права зарубіжних країн” навчальний посібник. Київ АТІКА, 2000р. 41 ст.за пів тисячі років в Спарті не було визначного філософа, художника, скульптора і лише один поет, тай той творець військових гімнів.

Большая Советская Енциклопедия. 3-е издание. Книга1. Москва., издательство «Советская энциклопедия» 1876 г. 841-842 ст.Держава Спарта існує й до нині. Це місто в Греції в західній частині півострова Пелопонес. Адміністративним центром є Нома.

На 1971 р. населення складало 11 тис. жителів . На її території знаходяться малі підприємства харчової, текстильної і хімічної промисловості. Лежить сучасна Спарта біля руїн древньогрецької держави Спарта.

Додаткова література:

Історія держави і права країн стародавнього світу: Навчальний посібник в 21-ох томах Львів: Спалах. 1999 р.

Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник (під ред.О.М.Джуяни. К.НАВСУ-правові джерела 2000р.)

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн у 2-х томах. В.Д.Гончаренко. Київ ЮРЕ 1998 р.

История древнего мира [ВЗКН] под.ред. К.М.Демянова.

История древнего мира. Упадок древних обществ.

История древнего мира (под.ред К.М.Демянова).

Макарчик В.С. „Історія держави і права зарубіжних країн” К.:АТІКА 2000р

Б.Й. Тищик. Історія держави і права країн стародавнього світу. Світ 2001

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн.
Хрестоматія К.: Вен турі 1995 р. с.16-29.

Історія Стародавнього світу ВАРЕУ. Крушкон