Української РСР» (1967, т. 1 — 2), «Історія селянства Української РСР» (1967, т. 1—2), «Історія міст і сіл Української РСР» (Львівська і Тернопільська області, 1968, 1978), «Історія металургії в Українській РСР» (1980), «Фор-мування етнічної самосвідомості слов'янських народів в епоху ран-нього середньовіччя» (1982), «Дружба і братерство російського і українського народів» (1982, т. 1—2), «Непорушна дружба й бра-терство українського і білоруського народів у період соціалізму», «400 років російського книгодрукування» (1964), «Книга і книго-друкування на Україні» (1964), «Визвольні рухи народів Австрій-ської імперії» (1980—1981), «Революційна боротьба трудящих Ук-раїни в 1905—1907 pp.» (1980), «Історіографія Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні» (1987), «Нариси історії Львів-ської обласної партійної організації» (1961, 1969, 1981).
Поряд з вивченням вітчизняної історії істориками інституту ви-копано ряд досліджень з історії польського визвольного руху та соціалістичного будівництва в ПНР. За їх наслідками опубліковано монографії «Будівництво соціалізму в ПНР. Історичний нарис» (1977), «Польська Народна Республіка в співдружності соціалістич-них країн — членів РЕВ» (1980, автор І.Г.Ковальчак) та взято участь у виданні спільно з Інститутом слов'янознавства і балкані-стики АН УРСР і науковими установами ПНР багатотомної серії «Польський суспільний рух і літературне життя 30—50-х років XIX ст. Дослідження і матеріали» (1978, 1983).
Науково-дослідницька робота істориків супроводилась виявлен-ням, джерелознавчим аналізом і археографічним опрацюванням ве-ликих масивів архівних документів, завдяки чому ними спільно з працівниками архівів здійснено публікацію значної кількості збір-ників документів до історії українського народу. Найважливіші з них: «Історія Львова в документах і матеріалах» (1986), «Станови-ще трудящих Львова. 1917—1939» (1961), «З історії революційного руху у Львові» (1957), «Правда про унію» (1965, 1968, 1981), «Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії католи-цизму і унії» (1988), «Першодрукар Іван Федоров та його послі-довники на Україні» (1975), «Документи Богдана Хмельницького» (1961), «Класова боротьба селянства Східної Галичини. 1772— 1849» (1974), «Русалка Дністрова» (1989), «Під прапором Жовт-ня» (1957), «Боротьба за возз'єднання Західної України з Україн-ською РСР. 1917 —1939» (1979), «Проти фашизму і війни. Антифа-шистський конгрес діячів культури у Львові. 1936 р.» (1984), «Ін-тернаціональна солідарність трудящих західноукраїнських земель з республіканською Іспанією» (1988), «Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939—1979» (1980), «З істо-рії колективізації сільського господарства в західних областях Ук-раїни» (1975), «Радянський Львів» (1956), «Суспільно-політичний розвиток західних областей Української РСР. 1939—1988 pp.» .(1989).
За участю інститутських істориків видано ряд томів серійних публікацій документів з історії робітничого і селянського руху на Україні, 46 том «Зібрання творів І. Франка в 50 томах» (історичні праці). Ними опубліковано чимало книг з історичного краєзнавства та науково-популярних праць, а також підготовлено статті про істо-ричні пам'ятки для «Зводу пам'яток історії і культури народів СРСР» (том — «Львівська область»).
Науковим осередком по вивченню історії найдавнішого населен-ня Прикарпаття, Волині та Закарпаття став відділ археології інсти-туту (з 1983 р. археології західного регіону УРСР, керівники М. 10. Смішко, О. П. Черниш, В. М. Цигилик). Відділ займався про-веденням систематичних польових досліджень археологічних пам'я-ток усіх етапів розвитку найдавніших суспільно-економічних форма-цій на території Прикарпаття, Волині і Закарпаття, розробкою най-важливіших проблем поступу суспільства в даному районі.
У відділі здійснено важливі дослідження пам'яток давнього ка-м'яного віку на Волині і Подністров'ї. Широке визнання в археоло-гічній науці нашої країни і за рубежем одержали численні праці ві-домого палеолітознавця О.П.Черниша, в яких на підставі багаторіч-них досліджень сотень палеолітичних об'єктів Подністров'я, в тому числі багатошарових, зроблено важливі висновки про закономірності розвитку найдавнішого людського суспільства, розроблено принципи хронології досліджуваної епохи, внесено істотні уточнення в дату-вання виникнення родового ладу і образотворчого мистецтва в Єв-ропі. Цій же проблемі присвячені праці В. П. Савича і Л. Г. Мацкевого.
Вивченню неоліту та енеоліту доби бронзи присвячені праці І. К. Свешнікова, пам'яток кінця доби бронзи — початку доби залі-за — Л. І. Крушельницької.
Важливе місце в роботі відділу займає дослідження пам'яток кіпця першого тисячоліття до н. е.— першої половини І тисячоліт-тя н. е. В працях В. М. Цигилика висвітлено історію племен так зва-ної липицької культури. У монографії М. Ю. Смішка «Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої ери» (1960)- характеризується група пам'яток-носіїв культури карпатських курганів, які, за висновком дослідника, були предками літописних хорватів. Цьому і наступним періодам, насамперед, формувань слов'янських племен, характеристиці господарства, культури і суспільних відно-син давньоруського населення, присвячені монографії В. Д. Барана і О. О. Ратича.
Періоду розкладу первіснообщинного ладу ранньослов’янських племен і формування передумов ранньофеодального класового су-спільства присвячено дослідження В. В. Ауліха «Зимпівське городи-ще» (1972).
У відділі проведена велика робота по дослідженню археологічних пам'яток періоду Давньоруської держави: проведено розкопки горо-дищ у Белзі, Буську, Галичі, Звенигороді, Пліснеську, Стільську, Судовій Вишні, наскельної фортеці Тустань, ведуться дослідження; «території давньоруського Львова. Дослідження історії давньорусько-го населення даної території переконливо свідчать про високий рі-вень культури землеробства, різних галузей ремесла, про органіч-ний зв'язок давньоруського населення Прикарпаття і Волині з іншими районами Київської держави, єдність матеріальної та ду-ховної культури населення всіх частин великого давньоруського ма-сиву — спільного предка російського, українського і білоруського на-родів.
Наслідки багаторічної наукової роботи відділу крім монографій, опубліковані в збірнику «Матеріали і дослідження з археології При-карпаття і Волині» (1958—19G4, вип. 1—5), колективних працях «Стародавнє населения Прикарпаття та Волині» (1974, 1976), «Ар-хеологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині» (1981, 1982), «Архео-логія Прикарпаття, Волині і Закарпаття» (1987).
Науковці відділу надавали систематичну науково-методичну до-помогу краєзнавчим музеям регіону, створили археологічний музей у Львівському державному університеті ім. І. Франка, підготували
