Значний доробок в дослідженні актуальних проблем історичної науки належить академічним науковим підрозділам у Чернівцях та в Ужгороді. Чернівецький відділ (керівник 11. В. Михайлина) зробив чимало для відтворення правди про історичне минуле Радянської Буковини. Його працівниками вивчалась етнічна історія східносло-в'янського населення па території Буковини в період раннього се-редньовіччя (Б. О. Тимощук), історія міст України в XVI—XVII ст. (П. В. Михайлина), історія робітничого класу і селянства Північної Буковини в епоху капіталізму (В. М. Ботушаиський, М. Г. Кукурудзяк), історичні корені дружби українського і молдавського наро-дів (О. С. Романець). Підсумком досліджень став вихід у світ науко-вого збірника «Минуле і сучасне Північної Буковини» (1972—1973, вип. 1 — 2), колективних праць «Північна Буковина, її минуле і су-часне» (19G9), «Нариси з історії Північної Буковини» (1980), «Не-спроможність буржуазних та буржуазно-націоналістичних фальсифікацій історії Радянської Буковини» (1987) та збірників докумен-тів «Під колоніальним гнітом» (1986), «Боротьба трудящих Північ-ної Буковини протії соціального і національного гноблення у другій половині XIX — на початку XX ст.» (1979), а також участь науков-ців відділу у виданні багатотомної «Історії Української РСР» і ряду монографій та збірників документів з історії українсько-молдавських зв'язків, що вийшли друком у Києві та Кишиневі.

З 70-х pp. у відділі розгорнулися дослідження проблем соціально-політичного розвитку європейських соціалістичних країн, зокрема національних відносин, науково-технічної політики, становища моло-ді, прикордонних зв'язків з Соціалістичною Республікою Румунією. За їх результатами опубліковано ряд розділів у колективних працях з цієї тематики, що вийшли у Москві, Києві, Будапешті.

Ужгородський відділ (керівники І. М. Гранчак, О. В. Хланта, Г. І. Шманько) зосередив свої зусилля на дослідження проблем со-ціалістичного будівництва в європейських соціалістичних країнах, зокрема в Угорській Народній Республіці та Чехословацькій Соціалі-стичній Республіці, розвитку економічного співробітництва країн — членів Ради Економічної Взаємодопомоги, в тому числі прикордон-них зв'язків. Наслідки досліджень опубліковано в монографіях з історії радянсько-угорських зв'язків (П. І. Халус, В. І. Худанич), боротьби за перемогу пролетарського інтернаціоналізму в чехосло-вацькому робітничому русі (С. Ю. Пруниця, О. В. Хлапта), історії робітничого класу і соціалістичних перетворень в сільському госпо-дарстві Угорської Народної Республіки (Г. І. Шмапько, Ф. І. Ілку) колективних працях «Українська РСР в радянсько-угорському спів-робітництві 1945—1970 pp.» (1972), «Інтернаціоналізація соціально-економічного розвитку країн — членів РЕВ» (1987), у вигляді ста-тей в численних тематичних збірниках видавництва «Карпати» та у підготовлених співробітниками відділу розділах для колективних праць «Тенденції соціального розвитку в європейських соціалістич-них країнах» (1985), «Інтеграція і удосконалення співробітництва країн — членів РЕВ» (1985). Видано літописи найважливіших по-дій радянсько-угорської та радянсько-чехословацької дружби й спів-робітництва (1982, 1986).

Багатопрофільним осередком наукових досліджень в галузі гро-мадянської історії став історичний факультет Львівського держав-ного університету їм. І. Я. Франка. Проводились вони на п'яти ка-федрах: історії СРСР (завідуючі В. К. Осечипський, С. А. Макарчук, І. О. Глічов, К. К. Кондратюк), історії Української РСР (заві-дуючі І. П. Крип'якевич, О. Г. Цибко, І. Я. Кошарний, М. М. Кра-вець, М. К. Івасюта, С. А. Макарчук), історії нового і новітнього часу (завідуючі І. І. Бслякевич, М. Ф. Лебович, Г. М. КІшаренко, В. П. Чугайов), історії стародавнього світу і середніх віків (заві-дуючі І. І. Вейцківський, Ю. М. Гроссман), історії південних і захід-них слов'ян (завідуючі М. М. Кордуба, Д. Л. Похилевич, В. П. Чор-ній, М. Г. Крикун).

Основними напрямами наукових пошуків тут стали проблеми все-світньої історії, історії та історіографії зарубіжних слов'янських на-

родів, історії України та її західних земель. В рамках загальної історії розроблялись проблеми історії класової боротьби та міжна-родних відносин в античному світі (І. І. Вейцківський, І. Л. Лісовий), середньовічної історії Франції, Іспанії, Італії (А. О. ЛозшІ-сшсий, 3. П. КаліпіІІа, О. М. Цибенко), історії нового часу Китаю (М. О. Кисельова), міжнародних відносин в епоху імперіалізму (Р. М. Бродський, В. Я. Гордієнко, М. Є. Рожик), питання впливу Великого Жовтня на зарубіжні країни та участі зарубіжних інтер-націоналістів у турботі за перемогу соціалістичної революції в Росії (І. І. Бєлякевич, О. С. Бейліс, М. Ф. Лебовнч, С. ГІ. Мовчап), істо-рії та історіографії слов'янських країн (В. П. Чорній, І. О. Глічов, Л. О. Зашкільшш), історії європейських соціалістичних країн (М. Ф. Лебович, Т. Г. Солтановська, Г. М. Кипарепко).

Значна увага приділялась дослідженню історії Східної Європи, особливо України і Білорусії. Розроблялись проблеми соціально-економічного розвитку України, історії визвольної боротьби народних мас, суспільно-політичних рухів та українсько-слов'янських зв'язків в епоху феодалізму (В. О. Борис, Г. 10. Гербільський, 10. М. Грос-сман, В. Ф. ІпкіІІ, Я. II. Кісь, М. Г. Крикун). Широке міжнародне визнання одержали праці Д. Л. Похилевича з історії селянства Білору-сії і Литви в XVI—XVIII ст. Під його керівництвом сформувалась відома школа істориків-аграрників, яка продовжує традиції вченого.

Об'єктом наукових розробок були історіографічна спадщина І. Я. Франка (Я. П. Товстуха, М. М. Кравець), питання соціально-економічних, політичних і національних відносин на західноукраїн-ських землях в епоху імперіалізму (В. К. Оссчипськнй, С. Л. Макарчук).

Вивчалась історія соціалістичного будівництва на Україні та в її західних областях (М. К. Івасюта, К. К. Кондратюк, Д. Д. Низовий, В. П. Мороховський, П. П. Челак, Л. А. Іваненко, Т. Г. Соколовська).

Проводились дослідження з археології (І. Д. Старчук, В. Д. Ба-ран) та допоміжних історичних дисциплін (В. В. Зварич).

За результатами досліджень історики університету опублікували чимало монографій, колективні праці «Історія Львова» (до