Історики університету підтримують творчі зв'язки з вченими Люблінського (ПІІР) та Велико-Тирновського (НРБ) університетів, їхніми спільними зусиллями видано колективні праці «Єдність тру-дящих Західної України і Польщі у революційній боротьбі» (1979), «Незабутній подвиг» (1980), «Гуманізм соціалістичного способу життя» (1984).

З 1970 р. на базі кафедри історії південних і західних слов'ян та кафедри слов'янської філології видасться республіканський міжвідомчий науковий збірник «Українське слов'янознавство» (з 1976 р.— «Проблеми слов'янознавства»).

Вчені факультету є авторами і співавторами великих узагаль-нюючих праць, наприклад, «Історії Польщі в трьох томах», т. 1 (1954, Г. 10. Гербільський, Д. Л. Похилевич), вузівських підручни-ків та навчальних посібників: «Історія стародавнього світу» (1985), «Новітня історія. 1939—1962» (1962), «Нова історія країн Азії та Африки» (1971 — P. M. Бродський), «Історія південних і західних слов'ян» (1966 — Д. Л. Похилевич; 1987 — О.С. Бейліс, В. П. Чор-ній).

У Львівському університеті проводилися дослідження з історії української журналістики. Основи їх заклав М. С. Возняк своїми працями про журналістську діяльність революційного демократа І. Я. Франка. Згодом вченими факультету журналістики (з 1953 р.} розроблялись питання історії дожовтневої журналістики (В. Т. Дмитрук, І. І. Дорошенко, М. Ф. Нечиталюк, І. Л. Моторшок, Н. О. Радванська, П. Й. Ящук та ін.), історії комуністичної преси Західної України (Й. Т. Цьох) і т. п. Наслідком проведених досліджень є ви-дання ряду монографій та вузівського посібника «Історія україн-ської дожовтневої журналістики» (1983).

Дослідження в галузі історії проводились па історичних факуль-тетах Чернівецького і Ужгородського університетів. Вчені Черні-вецького університету вивчали проблеми розвитку промисловості України в XVIII ст. (О. М. Пономарьов), економічні зв'язки Пів-нічної Буковини з Наддніпрянською Україною та Росією в XIX ст. (І. А. Гриценко), вплив Великого Жовтня на револіоцішю-внзвольпу боротьбу трудящих Північної Буковини (В. М. Кури-ло), історію робітничого класу Української РСР (М. Т. Шепета) культурне будівництво в західних областях У РСР (В. М. Холевчук). Розроблялись питання економічної історії стародавнього Єгипту (Е. В. Черезов), східної політики Німеччини і Австро-Угорщини в. період Першої світової війни (І. М. Теодорович), боротьби польсько-го народу проти німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни (Ю.І.Макар), робітничого руху в Франції у 40— 50-х роках XX ст. (В.В.Шаповалов).

За участю науковців факультету видано книги «Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область» (1971), «З історії Черні-вецької обласної організації Комуністичної партії України» (1963)г «Нариси історії Чернівецької обласної партійної організації» (1980), вузівський підручник «Історія південних і західних слов'ян» (1987).

Науковці — історики Ужгородського університету — досліджува-ли різні питання історії Закарпаття. Зокрема, процес закріпачення селянства в XIV—XV ст. і культурних зв'язків краю з Україною та Росією в XVII—XVIII ст. (М. М. Лелекач), соціально-економічні відносини і класову боротьбу в період розкладу феодалізму (І. Г. Коломієць, І. Г. Шульга), аграрні відносини і формування робітничого

класу в епоху капіталізму (В. І. Ілько, В. І. Неточаєв), національний рух на рубежі XIX—XX ст. (П. К. Сміян), зв'язки з Україною і Росією в XIX ст. (В. Є. Задорожний, О. С. Мазурок), соціально-економічні відносини і революційно-визвольну боротьбу трудящих в 20—30-ті роки XIX ст. (І.Г.Божук, Б.І.Співак). Ви-вчались історія угорсько-українських та угорсько-російських зв'яз-ків (Я. І. Штернберг), прогресивної суспільної думки та громад-сько-політичних рухів в Угорщині па рубежі XVIII—XIX ст. (І. М. Мешко), соціалістичної революції в Угорщині, утворення Угорської Радянської республіки 1919 р. (М. В. Троян), робітничого і комуністичного руху в Чехословаччині та угорсько-чехословацьких революційних зв'язків у 20—30-і роки XX ст. (І. М. Гранчак).

Спільними зусиллями істориків університету видано узагальнюю-чу працю «Шляхом до щастя. Нариси історії Закарпаття» (1973), книги з історії робітничого класу Закарпаття (1970), історії Ужго-рода (1973), історії економічних, політичних і культурних зв'язків Закарпаття з Україною та Росією (198G). За їхньою участю вийшли у світ «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (1969), «Нариси історії Закарпатської обласної партійної організа-ції» (1980), вузівський підручник «Історія південних і західних сло-в'ян» (1987).

Помітний внесок в дослідження проблем громадянської історії належить науковцям історичних факультетів Івано-Франківського та Луцького педагогічних інститутів. Увагу Івано-Франківських дослід-ників привертали головним чином різні питання історії Прикарпат-тя: аграрні відносини в Сяноцькій землі в XVII ст. (Я. С. Мельничук), селянське повстання під проводом Мухи 1490—1492 pp. та історія Гуцульщини XIII—XIX ст. (В.В.Грабовецький), демогра-фічні процесії в епоху феодалізму (С. І. Копчак), соціально-економічні відносини і селянські рухи 20—30-х років XIX ст. (І. К. Васюта). Ними опубліковано колективну монографію «Назустріч мрії. Нариси історії Прикарпаття» (1970), книгу «Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область» (1971), «Нариси історії Івано-Франківської обласної партійної організації» (1979), збірник доку-ментів «Боротьба трудящих Прикарпаття за своє визволення і возз'єднання з Радянською Україною» (1957).

Науковці Луцька займались вивченням минулого Волині в кон-тексті історії Української РСР. Серед опублікованих праць «Нариси історії Волині. 1861 —1939» (P. H. Оксенюк, 1970), дослідження .аграрних відносин і селянського руху на Україні в епоху імперіаліз-му (О. Г. Михайлюк), революційної боротьби трудящих Волині під час Першої російської революції (Є. Виноградов, П. Денисовець), селянського руху в краї в період між першою і другою російськими революціями (В. О. Кудь), боротьби за Радянську владу на Право-бережній Україні (І. В. Кічий), боротьби