11. Аль Каїда (Основа). Радикальна, інтернаціональна, ісламська організація створена Усламою бен Ладеном в 1990 році. Спочатку об’єднання арабів, що воювали з радянськими військами в Афганістані та урядом. З часом поповнена ісламськими боєвиками виступила стотридцятидвохтисячною “групою”. Підозрюється у зв’язках з терористами Шаміля Басаєва та Хаттаба. Ворогами “Аль Каїда” вважає комуністів, хрестоносців (відносить всі держави Заходу) та євреїв.

12.Ісламський міжнародний фронт боротьби з євреями і хрестоносцями.

Міжнародна терористична організація з розгалуженою структурою терористичних організацій утворена бен Ладеном у лютому 1998 року в Пакистані. Об’єднує вище згадані дві пакистанські, бангладешську та єгипетську “Аль–Джихад” (Священна війна) очолює Айман аз–Завахарі, утворена в 1970 році з метою знищення світської влади в Єгипті. Один з підсудних заявив що до організації входили представники невідомої “Ісламської групи” та про те, що керівник “Аль Джихада” в 1996 – 97–му роках знаходився на території Дагестана. Кількість прибічників Ісламського міжнародного фронту до 2003 року вже досягає тридцяти шести тисяч чоловік.

Додаток 2.

Терміни.

1.Араби (само-назва аль–араб) група народів, що заселяє країни Західної Азії та Північної Африки. Араби також живуть в Ірані, Туреччині, Афганістані, Ефіопії, Сомалі, Східній Африці. Сучасні арабські етноси виникли після арабізації давніх народів Передньої Азії та Північної Африки; арамеїв, фінікійців, єгиптян, лівійців (берберів) та інших.

2.Джихад – священна війна мусульман за віру. Моджахеди – борці за віру. В основ,і по іншому тлумачений Коран. Звідси джихад – засіб боротьби з злом (невірними).

3.Емір – (з арабської повелитель, воєначальник, князь, правитель на Сході ). В двадцятому столітті – принц правлячої династії.

4.Емірат – феодальне володіння, князівство на Сході, очолене еміром.

5.Імам – духовний лідер у мусульман наділений і світською владою і духовна особа, керуюча богослужінням в мечеті.

6.Іслам – (з арабської “саліма”) означає залишатися цілим, неушкодженим. Однокорінне слово “сімл” – привітання “салям алейкум” – мир вам. Звідси, іслам – релігія миру, проте є й інші трактування.

7.Каді –(з арабської суддя) – мусульманський суддя, вирішує справи по законам Корану; виконує також функції нотаріуса, веде справи по опікунстві, по виконанню духовних заповітів і поділу спадку.

8.Коран точніше аль–Куран, в перекладі з арабської “читання вголос” – основна священна книга мусульман. Складається з 114 глав. Глави називаються сурами поділяються на аяти – ритмічно завершені фрази.

9.Мулла – мусульманський священник.

10.Мусульмани з арабської муслім, тобто вірний Аллаху, покірний.

11.Мухаммед (Магомет, Мухаммад) Ахмат Абу Амах (570 – 632) – укладач священної книги Коран. Засновник релігії ісламу та першої мусульманської общини.

12.Наїб (з арабської намісник) – в середньовічних мусульманських державах управитель округа чи провінції.

13.Поміркований іслам – на відміну від радикального ісламісти прагнуть створити ісламське суспільство, ісламську державу ненасильницькими методами розглядаючи це явище як поступовий процес.

14.Складові ісламу – перетлумачений Коран, священні духовні тексти, шаріат, звід законів. Завдання віруючих – пожертвувати собою в ім’я джихаду подаючи Вчення в “незмінному” вигляді.

15.Стихійний тероризм –система насильницьких і військових актів з метою досягнення політичних цілей. Існує межа з кримінальною злочинністю, яка набуває рис умовності.

16.Суннізм – ортодоксально правовірний напрям, який зараз використовують радикальні ісламісти. Не допускає тлумачень чи суджень. Головне правило – не задавати питань та порівнювати, а тільки підкорятися впливовим духовним лідерам. В шаріаті (мусульманському праві) розвинута та сама обрядовість з додаванням промов агресивного змісту.

17.Теракт – різновид політичного вбивства, фізичне знищення особи чи групи осіб з подальшим залякуванням, посиленням напруги в окрузі, регіоні, суспільстві. Поступається терору тільки масовістю.

18.Терор (1) (термін ще з якобінської диктатури), більш значимий у 50 – 70–х роках двадцятого століття. Звідси, політика деяких держав, частково трактується призабутим терміном “політика тероризму”.

Терор (2) – політика залякування проводиться особами, що стоять при керівництві держави чи революціонерами для корисливих цілей з метою посилення страху перед ними та покори.

19.Тероризм в широкому розумінні – об’єднує як підпільну підривну діяльність, всі форми державного терору, рух екстремістів, так і політику тероризму з геноцидом.

20.Тероризм у вузькому розумінні – система насильницьких актів мають за мету створення відповідного соціально–психологічного клімату в тій чи іншій країні, залякування мас, урядів, представників окремих соціальних груп, партій, організацій, установ, банків, концернів. Даний тероризм відрізняється частково від поодиноких політичних вбивств, які переслідують конкретну мету.

21.Тероризм військовий [9, с.205] система насильницьких акцій пов’язаних з подальшим військовим конфліктом чи війною. Межа від війни умовна. Наявні ознаки: терор проти мирного населення, захоплення невеликих територій, злочини проти військовополонених.

22.Тероризм розгалужений – це система насильницьких дій не пов’язаних з національно–визвольним рухом. Виділяють: лівий, правий, неомарксистський, неофашистський, ісламський, європейський та інші види, що намагаються присвоїти собі статус національно–визвольних рухів, апелюючи до народу ультрарадикальним “гаслам” та концепціями.

23.Фанатизм – сліпе поклоніння перед будь–якою ідеєю.

24.Халіф (з арабської заступник, намісник, наступник), з десятого століття духовний та світський голова мусульманської держави – халіфата.

25.Халіфат – назва в країнах Європи (з десятого століття) арабо–мусульманської держави, очолювана халіфами. Першоочатком Халіфата була утворена Мухаммедом у Західній Аравії мусульманська община (умма). Столиця Медіна (634 – 656).

26.Шаріат – звід мусульманських релігійних, побутових, кримінальних і громадянських законів, заснованих на Корані – священній книзі іслама,створювався з кінця сьомого століття.

27.Шах – титул монарха на Сході.

28.Шахіншах (буквально цар царів) – титул монарха Персії.

29.Шейх – титул голови племені арабів, титул наставника духовного ордена чи релігійної общини у мусульман.

30.Шиїзм – напям ісламу. Виник у другій половині сьомого століття в рамках опозиції