за надпартійний і опирався на армію.
3. Болгарія в системі міжнародних відносин 1918-1941 рр.
Одним із перших зовнішньополітичних заходів коаліційного уряду Стамболійного було підписання мирного договору з Антантою в Неї (біля Парижу) 27 листопада 1919 р.
У зовнішній політиці кабінет К.Георгієва провів низку заходів по зближенню із Францією та Англією. Водночас болгарський уряд закликав Югославію підтримати ідею створення єдиної федеративної слов'янської держави, включаючи болгарів та югославські народи. Однак така ініціатива викликала тривогу в Італії. У липні 1934 p. Болгарія встановила дипломатичні відносини з СРСР. Політика уряду К.Георгієва викликала невдоволення більшості болгарської буржуазії.
Проводячи зовнішню політику, Болгарія постійно тримала в полі зору балканські проблеми. У січні 1937р. вона підписала договір про ненапад з Югославією, а в серпні 1938р.— угоду з країнами Балканської Антанти (Салонікська угода). Цей документ базувався на принципах мирного співробітництва балканських держав.
Разом з тим наприкінці 30-х років. Болгарія швидко зближується з фашистською Німеччиною. Німецький капітал енергійно проникає в економіку країни. У 1939 p. на долю Німеччини припадало понад 65% імпорту і 67,8% експорту Болгарії. З 1938 p. Німеччина почала поставки в Болгарію зброї та військового спорядження.
На початку другої світової війни Болгарія оголосила про свій нейтралітет. Але правлячі кола країни перетворили її на придаток до воєнної машини фашистської Німеччини. У березні 1941 p. гітлерівські війська окупували територію Болгарії.
Список використаної літератури
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія. — Запоріжжя, 2002. — 496с. :
Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. — К., 2002. — 406с
Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин. — К. , 1992. — 191с.
Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр. — К., 1997. — 232с.