Установчим зборам було запропоновано затвердити всі декрети Ра-дянської влади, узаконити РНК на чолі з ЛДеніним і на цьому завершити свою роботу. Установчі збори виконали всі вимоги більшовиків, але декре-том ВЦВК вони були розігнані. Демонстрантів, що вийшли на підтримку Ус-тановчих зборів було розстріляно і розігнано (7 січня 1918 року).

3. Перші декрети Радянської Влади.

25.Х.1917 року партія більшовиків здійснила і взяла владу в свої руки. Другий з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів прийняв запропонований Леніним Декрет про мир і землю, Декларацію народів Росії. У Декреті про мир пропонувалось розпочати переговори про укладення справедливого миру. Проте деякі положення Декрету носили чисто пропагандистський ха-рактер, переслідуючи за мету здійснити революції у воюючих країнах . 2.12. перемир’я з Німеччиною, в березні 1918 р. - Брестський мир.

Програма партії більшовиків стосовно землі передбачала її націоналізацію, але, розуміючи, що націоналізація землі не знайде підтримки на зїзді, було запропоновано відмінити право приватної власності на землю, надати право користування тим, хто її виробляє, заборонити найману працю. Декрет був антикапіталістичним і повертав Росію до зрівняльного землеко-ристування.

Декретом про суд №1 24 листопада 1917 р. всі судові установи, а також мирові судді, що функціонували в Росії, були знищені. Для боротьби з контр-революцією, з мародерством, грабежами, крадіжками, саботажем створюва-лись Революційні Трибунали. Для проведення попереднього розслідування створювались особливі слідчі комісії.

Було створено міліцію (постановою РНК від 29 жовтня).

Спочатку на добровільних засадах будувалась Червона Армія, але оскільки добровольців було замало, перейшли до обов’язкової військової по-винності.

4. Політика військового комунізму. Нова економічна політика.

Декретами РНК було проведено суспільну націоналізацію промислових підприємств. Для управління економікою було створено Вищу Раду народ-ного господарства, яка зосередила свою увагу на підготовці промисловості країни для забезпечення всім необхідним Збройних Сил. Готуючись до розв’язання громадянської війни всередині країни і прагнучи поширити соціалістичну революцію на інші країни, партія більшовиків почала прово-дити так звану політику військового комунізму. Військовий комунізм харак-теризується встановленням права державної власності не лише на великі, а й на малі і середні підприємства. Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом, введено продрозверстку, організовано загальну трудову по-винінсть. Продукція промисловості і радгоспів надходила державі і без будь-якої оплати. Хліб у селян забирали також без винагороди. Робітники і служ-бовці одержували мінімум продуктів харчування і предмети першої не-обхідності по карточках безкоштовно. "Нетрудові елементи" карточок не одержували. Була відмінена плата за продукти харчування, предмети широ-кого вжитку, паливо, фураж, медикаменти, житло, воду, газ… Було запро-ваджено загальну трудову повинність . Постановою РНК від 5.09.1918 р. вво-дився червоний терор. Шляхом терору велася боротьба не тільки з контрре-волюцією, але і з "спекуляцією" і злочинністю. Створювались спеціальні "за-градотряди", які на місці розстрілювали "мішочників", що порушували дер-жавну монополію на торгівлю хлібом. Для ізоляції "класових ворогів" з по-становою РНК створювались концтабори (отже, першість у їх створенні на-лежала не фашистам, а комуністам). За конституцією РСФСР 1918 р. вищим органом влади був з’їзд Рад, а у період між з’їздами - ВЦВК. Загальне управління країною здійсн. За конституцією РНК. Центральними галузевими органами управління були народні комісаріати.

За роки громадянської війни економіка Росії була розорена. Об’єм про-мислової продукції становив 3% об’єму 1913 р. Кількість робітників з 2440 тис. роб. У 1913 р. зменшилась до 1270 тис. роб. У 1920 . Різко скоротилось виробництво хліба.

Невдоволення політикою військового комунізму проявилось під час Кронштадського повстання (1921). Повстання селян відбувалось в різних районах Росії. Все змусило більшовиків перейти до проведення так званої НЕП. Декретом ВЦВК від 21 березня 1921 р. продрозверстка була замінена продподатком. Після виконання натурального податку селяни одержали право (Декрет РНК 21.05.1921 р.) обмінювати, продавати надлишки про-дукції, тобто ліквідовувалась державна монополія та торгівлю хлібом. Крім того, була проведена деціоналізація дрібних підприємств, дозволено здавати в оренду підприємства. Ці заходи оживили життя Росії.

5. Утворення СРСР.

Х з’їзд партії (березень 1921 р.) обговорив доповідь Сталіна з національного питання. В ній наголошувалось на невідкладності заходів, спрямованих на подолання соціально-економічної і культурної нерівності на-родів. А він виступив за адміністративний переділ Росії. Ця настанова при-звела до серйозних ускладнень в ряді районів, зокрема на Закавказзі.

В березні 1922 р. представники вищих органів влади Азербайджану, Вірменії і Грузії затвердили договір про створення федеративного Союзу Ра-дянських Соціалістичних республік, який у грудні 1922 року перетворився в Закавказьку соціалістичну республіку (ЗСФСР).

В радянських республіках у 1922 р. були скликані з'їзди Рад. Вони прий-няли рішення про утворення СРСР. 30 грудня 1922 року відбувся І з'їзд Рад СРСР. Він затвердив конст. Документи: Декларацію Договір Російської, Ук-раїнської , білоруської, закавказької республік про утворення СРСР. Було створено першу радянську Конституцію, яка була затверджена на ІІ всесоюз-ному з'їзді Рад у січні 1924 р. Конституція проголосила, що СРСР є "доб-ровільним об'єднанням рівноправних народів, що за кожною республікою за-безпечене право вільного виходу з Союзу.

В 1925 р. на ІІІ зїзді Рад було оформлено входження в Союз Середньої Азії.

6. Конституція СРСР.

В лютому 1935 р. відбувся черговий зїзд (VІІ) Рад СРСР. На попередній пленум ЦК ВКП(б) запропонував внести на його порядок про зміни в консти-туції СРСР. Вказувалося на зміни у виборчій системі: зміни нерівних виборів рівними, багатоступеневих прямими, відкритих - закритими. Йшла мова про підготовку тексту до нової Конституції.

Надзвичайний VІІІ зїзд Рад 5 грудня 1936 р. прийняв нову Конституцію СРСР. В ній проголошувалося, що в СРСР побудовано соціалістичне суспільство. Багатоступеневі