ВІЛЬГЕЛЬМ II Гогенцоллерн (Wilhelm) (27.1.1859, Потсдам, - 4.6.1941, пров. Утрехт, Нідерланди), німецький імператор і король Пруссії (1888—1918). Виражав інтереси агресивно набудованих кіл німецької буржуазії і юнкерства, які прагнули насильницького переділу світу у свою користь, і був одним з ініціаторів гонки озброєнь, будівництва могутнього військово-морського флоту, експансії Німеччини в , на , на Близькій Схід, в , чим у значній мірі сприяв загостренню протиріч, які привели до світової війни. У 1914 - 18 виступав за найбільш варварські методи ведення війни, що суперечать установленим нормам міжнародного права. Під час листопадової революції 1918 біг у Нідерланди. 28 листопада 1918 р. відрікся від престолу. По (ст. 227) Вільгельм II підлягав суду Міжнародного трибуналу як винуватець війни і військовий злочинець. Але уряд Нідерландів відмовилося його видати, а прусський ландтаг у 1926 повернув Вільгельмові землі, що належали йому раніше, палаци, цінні папери і коштовності. Знаходячись в еміграції, опублікував ряд книг з метою виправдання агресивної політики кайзерівської Німеччини. Вітав встановлення в Німеччині фашистської диктатури і початок 2-ої світової війни.

ОЛЕКСАНДР I Карагеоргійович (17.12.1888 - 9.10.1934), король Югославії в 1921-34. Під час командував 1-й сербською армією, у світовій війні головнокомандуючий сербської армії. У 1914-21 принц-регент, а з 17 серпня 1921 король Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 - ). 6 січня 1929 зробив державний переворот, що установив монархічну диктатуру. В зовнішній політиці орієнтувався на . Убитий у Марселеві разом із французьким міністром закордонних справ Ж.Барту хорватськими і македонськими терористами, зв'язаними з фашистською і Італією.

Використана література

Повна хронологія ХХ століття. - М.: Віче, 1999.

Історія воєн. - Т.2. - М.: Зевс, 1997.

Радянська Військова Енциклопедія. тт.1-8. М.Воениздат,1977-1980

Історія Української РСР. т.5 ДО. Наукова Думка,1983.

Історія дипломатії. т.2. М. - ОГИЗ,1941

Велика Радянська Енциклопедія