1949 року була створена Організація північноатлантичного договору - НАТО, куди входили США, Канада і країни Західної Європи. В травні 1955 року - підписаний Варшавський Договір. В нього входили (на час підписання) Албанія (Пізніше (в 1968 г.) вона денонсувала договір), Болгарія, Угорщина, ГДР, Польща, Румунія, СРСР, ЧРСР. Поляризація миру завершилася, і створені коаліції, на чолі зі своїми лідерами, прийнялися боротися за вплив в країнах третього світу.
Театри військових дій “ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ”
У чому ж проявлялась “холодна війна”? Перший, і один з наочних прикладів її вираження, - це
Гонка озброєнь
Початок її був пов’язан з атомною зброєю. Як відомо, в 1945 р. США виявилися єдиною ядерною державою в світі. В ході війни з Японією вони підірвали атомні бомби над японськими містами Хіросіма і Нагасакі. Стратегічна перевага призвела до того, що американські військові стали будувати різноманітні плани превентивного удару по СРСР. Але американська монополія на ядерну зброю зберігалася тільки чотири роки. В 1949 р. СРСР провів іспити своєї першої атомної бомби. Ця подія стала великим потрясінням для західного миру і важливою віхою “холодної війни”. В ході подальших розробок, що форсувалися в СРСР незабаром була створена ядерна, а після цього і термоядерна зброя. Воювати стало дуже небезпечно для всіх, і могло привести до дуже тяжких наслідків. Накопичений за роки “холодної війни” ядерний потенціал був величезний, але гігантські запаси згубної зброї користі не приносили, а витрати на їхнє виробництво і зберігання росли.
Гонка озброєнь зростала великими темпами. Коли одна з сторін створювала яку – не будь принципово нову зброю, то її противниця кидала всі сили і ресурси, щоб добитися того ж. Безумне змагання торкнулось усіх областей військової промисловості. Змагалися скрізь: в створенні новітніх систем стрілецької зброї (на радянський АКМ США відповідали М-16), в нових конструкціях танків, літаків, кораблів і підводних човнів, але, мабуть, самим драматичним було змагання в створенні ракетної техніки.
Гонка озброєнь була згодом самохіть зупинена обома сторонами. Був укладений ряд договорів, що обмежували накопичування озброєнь. Таких, як наприклад, Договір про заборону іспитів ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (5.08. 1963г.), Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, створення без'ядерних зон (1968г.), угоди по ОСВ-1 (обмеження і скорочення стратегічних озброєнь) (1972г.), Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної і токсинної зброї і про їх знищення (1972.) і багато інших.
Економіка
Достатньо очевидно, що величезні витрати, що несли понаддержави, не могли тривати нескінченно, і в підсумку протистояння двох систем вирішувалося в економічній сфері. Саме ця складова виявилася, в кінцевому рахунку вирішальною. Більш ефективна економіка Заходу, дозволяла не тільки підтримувати військовий і політичний паритет, але і задовольняти потреби сучасної людини, якими в силу чисто ринкових механізмів господарювання уміла грамотно маніпулювати. В той же час потужна, орієнтована тільки на виробництво озброєнь і засобів виробництва, економіка СРСР, не могла, та й не збиралася конкурувати в цій області з Заходом. В кінці кінців, це відбилося на політичному рівні, СРСР почав програвати боротьбу не тільки за вплив в країнах третього світу, але і за вплив всередині соціалістичної співдружності.
Глава №2
Час приходу до влади Горбачова можна охарактеризувати так: велась широка військово-політична конфронтація між урядами США та СРСР за розміщення в Європі ракет середньої дальності, безрезультатно пройшли радянсько-американських переговори, що проходили в 1981-1983 рр. про обмеження ядерних озброєнь в Європі і про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Поганим політичним кліматом і зростанням недовір'я і підозрілості сторін один до одного, зведенням до мінімуму контактів і зв'язків в сферах двосторонніх радянсько-американських відносин.
Коли ж до влади прийшов відносно молодий політик, зі своїм баченням зовнішньої доктрини СРСР, та проголосив перебудову всіх важливих сфер діяльності країни, в тому числі і зовнішньої політики, як внаслідок, з березня місяця 1985 року почався новий етап радянсько-американських переговорів про обмеження ядерних і космічних озброєнь, поступовим відновленням механізму політичного діалогу між двома країнами, в тому числі і на вищому рівні.
У листопаді 1985 року відбулася радянсько-американська зустріч у верхах (М. С. Горбачов і Р. Рейган) в Женеві. Вона вилилася у відкритий широкий діалог, що надав істотний вплив на загальну обстановку в світі, а також поклала початок співпраці в ряді сфер двосторонніх відносин СРСР - США. Обидві сторони заявили, що "ядерна війна не повинна бути розв'язана і в ній не може бути переможців war", і зобов'язалися не прагнути до досягнення військової переваги, підкреслили важливість запобігання будь-якій війні між ними - ядерної або звичайної
У жовтні 1986 року М. С. Горбачов і Р. Рейган зустрілися в Рейк’явіку. Значення цієї зустрічі складається, передусім в тому, що на ній були обговорені конкретні формули радикального скорочення ядерної зброї, балістичних ракет середньої дальності, запропоновані радянською стороною. Хоча ні якого договору підписано не було, лідери розуміли, що зустріч мала успіх, і відкрила шлях до подальшого прогресу в радянсько-американських відносинах.
Щоб забезпечити собі оперативний простір Горбачов, зайнявся переоцінкою складових радянської зовнішньої політики. На ХХVII з’їзді партії у 1986 році марксистко-ленінська ідеологія була майже повністю викинута за борт. Горбачов став першим керівником, повністю відкинувшим поняття класової боротьби і проголосивши мирне існування самоціллю.
З березня 1987 року радянсько-американські відносини вступили в наступний період. Помітно активізувалися політичні контакти на різних рівнях. У ході вельми інтенсивних дипломатичних контактів навесні і особливо восени