Цю же лінію матеріалізму Менделєєв про водив і в тих роботах, де він намагався, виходячи за рамки хімії і фізики, висвітлювати спеціально філософські, гносеологич. питання. Однак, не будучи фахівцем-філософом, він робив іноді словесні поступки агностицизму і дуалізму, що сам же оп ровергал як у своїх висловленнях, так і своїми науковими відкриттями. Свій матеріалістичний світогляд сам Менделєєв називав «реалізмом», прагнучи цим відрізнити його від вульгарного («унітарного», чи «утилітарного», по вираженню Менделєєв) матеріалізму. Матеріалізм Менделєєв не був метафизическпм і механисти ческименделеев Менделєєв визнавав нерозривність матерії і руху: «...без самобутнього руху немислима жодна найменша частка речовини»; бачив якісні розходження між формами дви жения, заперечував проти зведення хімізму до хутра- нич. руху, проти заперечення химич. індивідуальності елементів, проти зведення їх до первоматерии, у зв'язку з чим він заперечував гіпотезу Праута. Менделєєв у своїх наукових откры тиях і особливо у відкритті периодич. закону на ділі застосовував диалектич. метод пізнання явле ний природи.
Роботи Менделєєв по розвитку продуктивних сил Росії. Передовий про щественный діяч свого часу, Менделєєв гаряче бо ролся за розвиток продуктивних сил Росії, її економічну і культурну незалежність. Його інтереси в різних областях науки, техніки, промисловості, сільського господарства і транспорту були надзвичайно широкі і різноманітні.
Менделєєв багато чого очікував від капиталистич. прогресу, початком к-рого ознаменувалися в Росії 60-і р. 19 в., і з цим прогресом він зв'язував розвиток вітчизняних продуктивних сил. У численних роботах, присвячених питанням промисловості, Менделєєв розвивав ідею широкого використання вітчизняних корисних копалин і созда ния в Росії химич. виробництв. Він призивав російських капіталістів розвивати нові галузі промисловості, обґрунтовуючи в ряді своїх робіт і виступів вигоди тієї чи іншої галузі. Додаючи велике значення засобам экономич. по литики, що сприяє прискореному капиталистич. розвитку країни, зокрема протекціонізму, Менделєєв узяв діяльну участь у розробці митного тарифу 1891.
У більш ніж 400 друкованих працях, що складають наукову спадщину Менделєєв, відбита його постійна боротьба за розвиток вітчизняної промисловості, його всебічна діяльність як педагога і про пропагандиста науки. Протягом усієї наукової діяльності Менделєєв писав статті і посібники з усіляким технич. питань. Він зробив багато поїздок по Росії, Європі й Америці для огляду великих заводів і промислових выста вок, для ознайомлення з родовищами корисних копалин, для вивчення питань технології і т.п. Постійною його турботою було изда ние різного роду довідників і енциклопедій. Найважливішою рисою його наукового творче ства був найтісніший зв'язок теорії з практикою, з виробництвом.
Творча думка великого росіянина вченого проникала в усі основні галузі виробництва. Особливо велика увага Менделєєв приділяла таким від раслям промисловості, як нафтова, вугільна, металургійна, хімічна й ін. Починаючи з 1860-хгг. протягом усього він життя був тісно зв'язаний з нафтовою промисловістю Кавказу і кілька разів відвідував Бакинські нафтопромисли. На підставі власних досліджень Менделєєв запропонувала принцип безупинної дробової перегонки нафти і був ініціатором її різнобічного химич. использова ния. У 1877 він висунув свою гіпотезу происхож дения нафти з карбідів важких металів.
З доручення міністерства державних имуществ Менделєєв у 1888 обстежував Донецьку область для визначення можливостей розвитку там кам'яновугільної пром-сти. У звіті про цю поїздку, яазванном їм «Майбутня сила, що спочиває на бе регах Дінця», він докладно розкрив перспективи освоєння багатств Донецького басейну. У цій же роботі він уперше висунув ідею підземної газифікації вугіль, далеко выхо дившую за межі практич. можливостей того часу. «...Настане, імовірно, згодом навіть така епоха,- писав Менделєєв,- що вугілля з землі ви нимать не будуть, а там у землі його зуміють превра щать у пальні гази і їх по трубах будуть зваді делять на далекі відстані». До ідеї підземної газифікації вугіль Менделєєв не однократно повертався: у 1899, спостерігаючи під час поїздки на Урал підземні пожежі в Кизеловеком районі, Менделєєв зробив ряд практич. висновків про возмож ности керування процесом горіння вугільного шару.
Проблему розробки численних вугільних родовищ Росії Менделєєв зв'язував з розвитком вітчизняної металургії й у першу чергу е розвитком виробництва чавуна, заліза, сталі і міді, звертаючи особливу увагу на використання бідних руд. Він відзначав також необхідність раз работки багатих родовищ хромових і марган цовых руд на Уралі і Кавказу.
Важливе місце в працях Менделєєв відведений розвитку химич. пром-сти Росії, першочерговими задачами рій^-до-рій він вважав розширення виробництва соди, сірчаної кислоти, штучних мінеральних удобре ний і ін. на базі вітчизняних родовищ по лезных копалин, химич. переробку нафти і кам'яного вугілля. Менделєєв на багато років уперед намітив широку програму освоєння величезних природних багатств країни і застосування хімії в різних галузях господарства.
Менделєєв є одним з основоположників змінної агрохімії, провісником ідеї хімізації сільського господарства. Його перші роботи в це області тісно зв'язані з діяльністю Вільного економічного суспільства. До цих становлять інтерес висловлення Менделєєв з питань батей ґрунту, травосіяння, лісонасадження, шения і гл. обр. з питань застосування цих добрив, химиз. переробки с.-х. сировини і многим іншим. Менделєєв виступали як затятий листи долі тоді розповсюджених «теорії» по повернення і «теорії» убутного родючості п на к-рые спиралися прихильники мальтузиа: Менделєєв затверджував, що можливо багаторазове по ние родючості землі. У 1866 він запропонував працювати наукові основи вітчизняної агро на базі використання досягнень хімії і фізики. Ініціатива Менделєєв була підтримана, і йому удалося поставити і провести в 1867-69 польові досвіди по вивченню впливу глибини оранки і дії добрив у