знак. На колишньому подсір'ї посадили молоді берізки. А в цьому році (до 75-річчя від дня народження) в Сорокодубах відкрили меморіальний музей Володимира Бу-лаєнка, пам'ятник-погруддя, іменем поета назвали одну із вулиць Красило-ва, новозбудовану Кошелівську серед-ню школу, відновили обласну літера-турну премію ім. В. Булаєнка (цього-річним лауреатом її став поет-хмель-ниччанин Микола Мачківський). За ініціативою голови обласної письмен-ницької організації Миколи Федунця започаткували книжкову серію “Пое-тична Хмельниччина: давне і сучасне”. Серію відкрила книга поезій Володими-ра Булаєнка. Та ще з нагоди ювілею поета в його рідних Сорокодубах відбулося велике свято. На нього при-їхали письменники, шанувальники та-ланту поета з різних куточків Украї-ни—Києва, Дніпропетровська, Одеси, Хмельницького, Кам'янця-Подільсь-кого.
На святі було багатолюдне і по-справжньому святково. Літню сцену заквітчали молодою зеленню (відзна-чення ювілею співпало із Зеленими святами). Лунали вірші поета, спогади про нього, пісні. На людських облич-чях—радість: торжествувала справед-ливість. Бракувало тільки святкового церковного дзвону. Як болючий докір учорашньому дневі поруч клубу стояла сумна, півзруйнована церква. В ній колись хрестили маленького Володю — майбутнього “поета від Бога”— Воло-димира Буласнка, чия творчість сьогод-ні стала окрасою української літератури.
Епілог.
“Поезія Булаєнка, передовсім документ воєнних літ, але документ художній, по-філософському осмислений, поетично трансформований... Так, Володимир Булаєнко зробив небагато, але без його мужнього голосу, голосу покоління переможців, молода українська радянська поезія була б біднішою”.
Б. Олійник
Література
1.Українська мова і література в школі / Журнал 11’ 1993.
2. Антологія української поезії / том 5.