мов дитячий сміх, і поцілунок гострий, як ніж.
“Вечірня пісня” – поезія-відкриття, де кожен новий рядок, новий образ доповнює, розширює рамки сказаного. “Це геніальна синтеза тематики любовної і громадської” (В.Державин).
“Сучасникам”. Це звернення, заклик до людей жити повнокровно, як живе лірична героїня “у святім союзі” болю і радості, сміху і ніжності, мужності і холодної зливи, з вітром і сонцем. Теліга протестує цим віршем проти сірості життя. Образи вогню, води, вітру традиційні в нашому фольклорі та художній літературі. Вони символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення. Цим образом послуговується Теліга.
Заметемо вогнем любові межі,
Перейдемо убрід бурхливі води;
Думки мов не роздмухані вогні;
У нас душа-криниця, із якої ви п’єте.
У поезіях “Танго”, “Козачок” пульсує радість, молодість, повнота життя, де танок – справді безжурний. Тут слово “танок” ужито, аби підкреслити: життя – це зовсім не безжурний танок. Це слово заперечує поняття, яке воно називає.