Під впливом ідей марксизму швидко зростає револю-ційно-демократична свідомість Франка.

Галицька буржуазно-націоналістична інтелігенція пі-сля процесу над революційне настроєною молоддю особ-ливо вороже поставилась до Франка. Його було виключено з ряду культурно-освітніх установ. Видавництва й журнали, які були в руках буржуазних націоналістів, бойко-тували його твори. За кожним кроком письменника сте жили шпигуни. Реакційні кола поширювали чутки, що Франка знову арештовано, що почався процес і що пись-менника мають повісити. Але ніщо не могло відвернути Франка від революційної боротьби.

У 1878 р. разом з своїм товаришем М. Павликом

Франка почав видавати журнал «Громадський друг», в першому номері якого проголошувалось:

Ми ступаєм до бою нового Не за царство тирашв, царів, Не за церков, пешв аиі бога, Ні аа панство неситих, панів.

(«Товаришам із тюрми»).

У журналі «Громадський друг» Франко друкує свої революційні твори, зокрема «Каменярі» та повість «Боа сопвігіьї&г»^ («Змій-нол&з» ).

Образ змія-полоза символізує хижацтво капіталістів, які в гонитві за наживою нещадно експлуатують трудя-щих, намагаючись перетворити їх у своїх рабів. У повіс-ті створено реалістичний образ капіталіста Германа Гольдкремера, показансґісторію. його збагачення.

За друкування революційних творів, зокрема ноезії «Каменярі» та аавісіі «Воа сЬйвігісійї», журнал «Гро-мадський друг» зазнав цензурних переслідувань, нала-док з боку реакційних кіл. Після конфіскації журналу Франко продовжує йою видавати шд назвою «Дзвін», потім «Молот». Видає він гакож «Дрібну бібліотеку», де друкуються твори російських та західноєвропейських письменників-класиків, зокрема твори видатного росій-ського публіциста й критика Д. Писарева.

Як борця за робітничі інтереси Франка обирають до складу «Робітничого комітету». Він стає редактором поль-ської робітничої газети «Ргаоа» («Праця»).

Знайомлячись з життям львівських, дрогобицьких і бориславських робітників^ він зібрав багато 'матеріалу для публіцистичних статей, які систематично друкував у газеті «Ргаса». В цих статтях письменник викривав хижацькі методи капіталістиганої експлуатації. Не обме-жуючись друкуванням статей, Франко створив підруч-ник з політичної економії, написав «Катехізис економіч-ного соціалізму», використовуючи праці Маркса. В робіт»! ничих гуртках Франко провадить агітаційну роботу, викладає політекономію, пропагує соціалістичні ідеї. і

І. Франко перший в українській літературі докладне вивчав життя робітників і відображав його в художні* творах. ' \

У «Бориславських оповіданнях», написаних у 70—4 90-х роках, Франко відображає процес руйнування селянських господарств Галичини, пролетаризацію селян-ства, яке, шукаючи заробітків, ішло на нафтові провис-ли і потрапляло в тенета капіталістичної експлуатації.

В оповіданні «Ріпник» змальовано тяжке жпття ро-бітників на нафтових промислах і жорстоку експлуата-цію їх підприємцями.

Трагічний кінець головїюго героя оповідання письмен-ник подає на фоні жахливої картіши побуту робігників, які живуть в «цюпці» — конурі:

Тина, брудна й душна цюпка наповнена робітницями. Сгінії голі... Ані печі, ані кухонної пос; ди, ані постелі, ані скрині. 111 топчані не було нікого, та зате на помості набито, мов оселедції! у бочці, якитось людських істот, що голосно, важко дихають...

Реалістично змалював Франко портрети робітників:

їх лиця пожовкли з нужди, їх руки немов обросли глиною і земним воском, їх одіж — то розшиване лахміття, що ледве ледве держиться на тілі. Старі, недугами та гризотою поорані лиця ле-жать обік молодих, що ще не стратили слідів красоти, хоча цвіг їх уже зв'ялила передчасна тяжка праця і нужда...

У таких реалістичних картинах Франко відобразив становище робітників, трагічне життя знедолених людей, яких жорстоко експлуатують капіталісти.

В оповіданні «Задля празника» Фрапко показав на-ростання конфлікту між робітниками і підприємцями Підприємці намагаються всілякими способами зміцнити своє становище, обдурюють робітників. В основу сюжету письменник поклав один епізод з життя бориславських робітників 1880 р. Австрійський цісар подорожував тоді по Галичині. Щоб зміцнити своє становище, підприємець використовує цю подорож у своїх інтересах, для чого і запрошує монарха на свою фабрику земного воску. До спразника» робітникам видано одяг. В день приїзду ці-саря піщрпємство мало вигляд урочистий, по-святко вому були одягнені й робітники. Після «празника» під приємоць ще більше посилив експлуатацію робітників розпорядився вирахувати з мізерного їх заробітку витрати на влаштування зустрічі.

В результаті відвідання цісарем фабрики підприє мець дістав звання барона, а робітники ще більше від-чули на собі гніт, зневагу й злидні. Франко правдиво ви крив підступну політику цісарської 'влади, яка підтри-мувала галицьку буржуазію.

У «Бориславських оповіданнях» І. Франко подав ря, типових картин з історії розвитку промисловості і житт. робітників, розкрив наростання суперечностей між тру дящими і їх гнобителями — капіталістами.

Соціалістичні ідеї Чернишевського мали великиі вплив на формування світогляду письменника: «Я зн&;

по Цілих днях упиваюся економією Чернишевського. Щі за шкода, що огромної часті його статей не видано, т. с не передруковано з «Современника»! Се золото, ні статті!»

В цей час Франко вивчає Маркса, Енгельса, пере кладае українською мовою один розділ з «Капіталу» деякі розділи з «Анти-Дюрінга» Ці переклади письмен ник мав на меті видати окремими брошурами. В свої:

передмовах він підкреслював велике значення цих праць які допомогли йому піднестися до матеріалістичного ро зумішія мистецтва й літератури.

Гвгевс 4>райк& приходить до вясмовяу^ -й(& тганіталісті добровільно не-віддадуть робітникам заеойв виробництва що їх треба відібрати в них силою.

Проте Франко не усвідомив, що до соціалізму можні прийти в результаті пролетарської соціалістичної рево люці'і, через диктатуру пролетаріату. Франко в деякиз наукових працях та художніх творах припускав помилш щодо правильного розуміння ролі марксизму в напіо нальйо^вяввольиоіїу рУЬЇ, рвлї'робїтий'ї&ї'о класу. На цк ідейну помилку в свій час вказав ЇГ.