Реферат - Роберт Бойль
9

в Столбріджі довелося припинити. З Ірландії прийшла недобра звістка: повсталі селяни розорили замок у Кірці, доходи маєтку різко скоротилися. На початку 1652 року Бойль змушений був виїхати в родовий маєток. Багато часу пішло на улагоджування фінансових проблем, був призначений більш досвідчений керуючий, час від часу Бойль сам контролював його роботу.

У 1654 році вчений переселився в Оксфорд, де продовжив свої експерименти разом з асистентом Вільгельмом Гомбергом. Дослідження зводилися до однієї мети: систематизувати речовини і розділити їх на групи відповідно до їхніх властивостей.

Бойль і Гомберг одержали і досліджували багато солей. Їх класифікація з кожним експериментом ставала все більш великою й повною. Не усе в тлумаченні вчених було достовірно, не усе відповідало представленням, що існували в ті часи, але, все ж таки, це був сміливий крок до послідовної теорії, крок, що перетворював хімію з ремесла в науку. Це була спроба ввести теоретичні основи в хімію, без яких наука не може існувати як така, без яких вона не може рухатися вперед.

Після Гомберга його асистентом став молодий фізик Роберт Гук. В основному вони присвятили свої дослідження газам та розвитку корпускулярної теорії.

Довідавшись з наукових публікацій про роботи німецького фізика Отто Геріке, Бойль вирішив повторити його експерименти і для цієї мети винайшов оригінальну конструкцію повітряного насоса. Перший зразок цієї машини був побудований за допомогою Гука. Насосом дослідникам удалося майже цілком видалити повітря. Однак усі спроби довести присутність ефіру в порожній судині залишалися марними.

- Ніякого ефіру не існує, - зробив висновок Бойль. Порожній простір він вирішив назвати вакуумом, що по-латинському означає "порожній".

Криза, що охопила наприкінці п'ятидесятих років всю Англію, перервав його наукову працю. Обурені жорстокою диктатурою Кромвеля прихильники монархії знову піднялися на боротьбу. Арешти й убивства, кривава міжусобиця стали звичайним явищем у країні.

Бойль відправився до маєтку: там можна було спокійно працювати. Він вирішив викласти результати своїх досліджень за останні десять років. У кабінеті Бойля працювали майже цілодобово два секретарі. Один під його диктування записував думки вченого, інший переписував начисто начерки, що вже малися. За кілька місяців вони закінчили першу велику наукову працю Бойля "Нові фізико-механічні експерименти щодо ваги повітря і його прояву". Книга вийшла друком в 1660 році. Не втрачаючи ні дня, Бойль приступає до роботи над наступним своїм добутком: "Хімік - скептик". У цих книгах Бойль каменю на камені не залишив від навчання Аристотеля про чотири елементи, що існував без малого дві тисячі років, декартового "ефіру" та трьох алхімічних початків. Природно, ця праця викликала різкі нападки з боку послідовників Аристотеля і картезианців (послідовників Декарта). Однак Бойль спирався в ньому на досвід та досліди, і тому докази його були незаперечні. Велика частина вчених - послідовники корпускулярної теорії - із захватом сприйняли ідеї Бойля. Багато хто з його ідейних супротивників теж змушені були визнати відкриття вченого, у їхньому числі і фізик Християн Гюйгенс, прихильник ідеї існування ефіру.

Після сходження на престол Карла II політичне життя країни трохи нормалізувалося, і вчений міг уже проводити дослідження в Оксфорді. Іноді він навідувався в Лондон, до сестри Катарини. Його асистентом у лабораторії Оксфорда тепер був молодий фізик Ричард Таунлі.

Разом з ним Бойль відкрив один з фундаментальних фізичних законів, установивши, що зміна обсягу газу зворотно пропорційна зміні тиску. Це означало, що, знаючи зміну об'єму , можна було точно обчислити зміну тиску газу. Це стало одним з найбільших відкриттів XVII століття. Бойль вперше описав його в 1662 році ("У захист навчання щодо еластичності і ваги повітря") і скромно назвав гіпотезою. П'ятнадцятьма роками пізніше у Франції Маріотт підтвердив відкриття Бойля, установивши ту ж закономірність. По суті справи це був перший закон фізико-хімічної науки, що народжувалась.

Крім того, Бойль довів, що при зміні тиску можуть випаровуватися навіть ті речовини, з якими цього не відбувається в нормальних умовах, наприклад лід. Бойль першим описав розширення тіл при нагріванні й охолодженні.

Остудивши залізну трубу, наповнену водою, Бойль спостерігав, як вона розривається під впливом льоду. Вперше в історії науки він показав, що при падінні тиску вода може кипіти, залишаючись ледве теплою.

Однак, відкриваючи нові явища, Бойль не завжди міг пояснити їх причину. Так, спостерігаючи підйом рідини в тонких трубках, він не зрозумів, що відкрив явище поверхневого натягу. Це буде зроблено багато пізніше англійським фізиком Д. Стоксом.

Бойль також відкрив, що повітря змінюється від горіння в ньому тіл, що деякі метали збільшуються у вазі при нагріванні. Але він не зумів витягти з цих робіт ніяких теоретичних висновків. Зауважимо, що провини Бойля в цьому ні, оскільки він знаходився в самому початку експериментальної фізики.

Ставши ведучим англійським фізиком і хіміком, Бойль виступив з ініціативою організації Суспільства наук, що незабаром одержало назву Лондонського Королівського суспільства. Бойль складався президентом цієї наукової організації з 1680 року до самої смерті. При його житті Королівське суспільство було визнаним науковим центром, навколо якого об'єдналися найбільші вчені того часу: Джон Локк, , Д. Уоллес.

Бойль знаходився в розквіті творчих сил: одна за іншою з'являлися з-під його пера наукові праці по філософії, фізиці, хімії. У 1664 році він публікує

---

Сторінки: 1 2 3