Іншу концепцію підтримували Василь Кочубей та полтавський полковник Іскра та Кость Гордієнко кошовий отоман Запоріжжя . Припускають , що сам Мазепа не був проти обох концепцій .

Не втаємничуючи не від кого зі старшини . за вийнятком генерального писаря П . Орлика . Мазепа , всупереч вимогам Петра , затримав Волинь та Київщину і з ініціативи Лещинського розпочав у 1704 році переговори з королем Станіславом Лещинським . Допомагала у переговорах княгиня Дольська , особиста знайома з Карлом XII , рідна тітка Лещинського та кума Мазепи . На початку 1708 року переговори скінчилися формальною угодою між Мазепою та Лещинським про те , що Україна . як велике князівство , входила б до складу Речі Посполитої , за арантією шведського короля . Але цей договір був лише інструментом у руках Мазепи , бо гетьмана цікавив союз зі Швецією . І ось підписується Альтранштатський мир , король Авуст зрікається престола і Польща виходить із союзу з Москвою . У Карла нарешті розв’язані руки та він може почати поход на Москву .

Зносини України зі Швецією пожвавилися у 1706 році , скорійш за все тоді була підписана й угода . У той же час Мазепа веде переговори з лещинським про про Федерацію .

Справу Мазепи гальмували і примушували до конспірації настрої старшини . Хоча всі були незадоволені політикою Петра , але також старшина була незадоволена абсолютизмом Мазепи —старшина хотіла брати участь у керуванні . Незадоволення підсилювали чутки , що Мазепа хоче зробити гетьманство спадковим .

Час від часу на Мазепу приходили доноси на Мазепу , при чому ініциатором доносів , як правило був генеральний писар Василь Кочубей . На початку 1708 року Кочубей та полтавський полковник Іскра повідомили Петра про таємні відносини з Польщею . Почалося слідство . Мазепа дав можливість Іскрі та Кочубею втекти , але вони відмовились , сподіваючись довести Петру зраду Мазепи . Петро їм не повірив та після багатьох катувань їх було страчено у липні 1708 року .

Щоб розвіяти можливу підозру Петра , Мазепа взяв активну участь у придушенні повстання донських козаків ,що було піднято Булавином .

Стан склався безвихідний : Україна була заполнена московськими військами , серед старшини не було єдності , серед селянства та козацтва виникали заколоти , будівельні роботи та реквізиції . І у цей час Карл починає поход на Москву , щоб Петро зрікся трону . Мазепа ретельно заготовляє провіант , військові запаси у Батурині , Полтаві та Новгород—Сіверському. Карл мав величезну по тим часам армію 70.000 вояків , але вона була поділена : 16.000 з генералом Левенгаупом у Ліфляндії , 12.000 з генералом Лібекером у Фінляндії , 8.000 з генералом Крассав залишилися в Польщі , 35.000 з королем на чолі . Крім того Карл чекав підтримки Польщі , Криму , Мазепи .

Московська армія захищала Новгород та Псков , тому Карл вирішил йти через Смоленськ або Брянськ . Але Шведська армія опинилась в тяжких умовах ; справа в тому , що населення , примушене московськими військами кидало двори , нищило всі запаси їжи та фуражу . Шведи голодували , а з 28 на 29 вересня генерал Левенгаут , що вів артилерію та обоз з 7.000 возів був розбитий військом Петра під Лісною . при чому шведи втратили всю артилерію та пів війська та весь обоз . Ця поразка вирішила подальшу долю війни ; Карл XII розгубився бо залишився без артилерії та був відрізаний від бази , крім того генерал Лагеркона заблукав по дорозі та не встиг взяти Стародуб , у цей час Стародуб , Мглин , Почеп та Погар взяли зайняли московські частини . Карл вирішує іти на Лівобережну Україну .

На той час в Україні було лише три полки : Миргородський . Лубенський та Прилуцький . До Батурина наближався Меньшиков з кіннотою . 24 жовтня Мазепа з 4.000 війська виїхав з Батурина . 28 жовтня його прийняв Карл . Залишається досі нез’ясованним питання : чому Карл одразу не прийняв Мазепу та не вислав військо на захист Батурина ???

Справа ускладнювалася тим , що Мазепа не зміг підготувати громадської думки : після закликів боротися зі шведами ніхто не розумів , що шведи прийшли як «визволителі» .

Петро I одразу ж почав діяти : 27 жовтня він видав маніфест до українців де казав , що Мазепа « беззвестно пропал » та пропонував обрати нового гетьмана , 28 жовтня він вже написав про зраду гетьмана , нібито Мазепа хоче Віддати Україну Польщі , а церкви уніатам .

Одночасно Меньшиков починає облогу Батурина . Облога могла б тривати дуже довго , бо у Батурині була 23.000 залога та великі запаси пороху і харчів для артилерії . Зрадив Батурин Іван Ніс , що показав московським військам підземний ход ; 2 листопада Меньшиков увійшов до Батурина . Усе населення , навіть немовлят було катовано . Місто спалено