Просвітительська майстерність Микити Шаповала характеризувалась легкістю авторського слова, чіткою мовою, грою парадоксів, поєднанням прогнозів з глибоким аналізом соціально-політичного розвитку України, бадьорим оптимізмом.Надзвичайна роль в просвітній справі Шаповала належить поетичному слову, свідченням чого є три поетичних збірки: "Сни віри" (1908 р.), "Самотність" (1910 р.) і "Лісові ритми" (1917 р.).Поезія М. Шаповала життєстверджуюча, повна надій, сподівань і віри в невмирущість ідеалів вільнолюбного українського народу. Вона поєднала в собі поетичний оптимізм та сум, вболівання і страждання поета за долю українського народу.Так сталося, що в 1920 році М.Шаповал мусив поїхати з України, оскільки його громадські і політичні переконання не співпадали з новітнім курсом партії більшовиків, і його надзвичайний талант просвітителя і педагога на повну силу розкрився вже в еміграції в Чехії. Шаповал розумів і передбачав, що сподівання на те, що хтось дасть дітям емігрантів-українців належну освіту і національне виховання, даремна справа. Гуртуючи навколо себе досвідчених вчених С. Русову, П.Богацького, В.Винниченка, М.Григоріїва, Д.Антоновича, Л.Білецького та інших, він створює вищі та середні навчальні заклади - Українську господарську академію, Педагогічний інститут ім. Драгоманова, Соціологічний інститут, Робітничий університет, Студію мистецтв, реальну гімназію, видавничий фонд, Архів-музей.У науковому світі Микита Шаповал отримав визнання як вчений-соціолог. Йому, першому з українців, присвоюють науковий ступінь доктора соціології (березень 1929 р.) і наукове звання професора. Створений і керований Шаповалом Український соціологічний інститут (1924 р.) стає лідером соціологічної науки світового рівня. Таке визнання не випадкове. Інститут розумів соціологію як єдине ціле трьох її складових - народознавства, господарства і техніки, соціології і політики. В складі інституту працювало 35 академіків (21 дійсний член), які стали авторами десятків ґрунтовних наукових видань та активними учасниками наукового часопису "Суспільство".В кожному навчальному закладі були створені сприятливі умови для якісного формування загальнолюдських цінностей на національній основі і отримання належної освіти європейського гатунку.Школи української громади допомагали суспільно-обмеженому контингенту людей не тільки вижити, а й підготувати молоде покоління до повноцінного життя, загартувати їх для подальшої визвольної боротьби за незалежну Україну.Розуміючи, що процес формування людини - це довготривалий конструктивний процес, творець за своєю природою, Шаповал вболіває не лише за побут своїх братів-українців - одягнути і нагодувати, дати кожній людині роботу і житло, він вболіває і турбується професійно, як педагог, за дітей, за долю покоління, що опинилося в еміграції.Ідею народності виховання учнівської молоді навіть на чужині Микита Шаповал всіляко підтримував і творчо розвивав. Як ніхто інший він глибоко і тонко розумів своєрідність українського народу, обумовлену його історичним розвитком, географічними і природними умовами.

Готуючи учнівську молодь до життя в європейських країнах, Микита Шаповал, поділяючи погляди С. Русової, виступав проти механічного перенесення методів зарубіжних педагогічних методик на українську педагогіку. Те, що годиться у вихованні німецького чи англійського підлітка, зовсім недоречне для українського. Особливої уваги в українському середовищі заслуговує виховання патріотизму і любові до Батьківщини. Найкращим виразником української ідеї в процесі виховання М. Шаповал вважав українську мову. Тож навчання українських дітей у Чехії здійснювалось рідною мовою. Приділялася ним особлива увага розвитку педагогічної журналістики.Крім наукових і освітніх закладів, Микита Шаповал засновує ряд громадських організацій та українські періодичні видання, що слугували меті українського просвітництва, - "Нова Україна", "Трудова Україна", "Бюлетень Українського Суспільного комітету" та інші. Більшість цих періодичних видань розповсюджувались по всій Європі та США.Микита Шаповал постійно на засіданнях наукових рад вищих навчальних закладів порушує питання допомоги нижчим за статусом навчальним закладам. Вчені різних кафедр звітували про виконану роботу - національну, організаторську, кадрову і освітню.Він постійно підкреслював необхідність ґрунтовної підготовки молодих українців до роботи в новій Україні. Для цього потрібний теоретичний матеріал, виходячи з досвіду минулої боротьби України, з глибоким аналізом існуючої ситуації в тогочасній Україні.Заради цього Микита Шаповал інтенсивно працює як вчений і публіцист на сторінках різних наукових видань. Одна за одною з'являються його статті та книги: "Нова Україна", "Новітнє яничарство", "Шевченко", "Військо і революція", "Голод на Україні і проблема націй", "Господарська відбудова України". Шаповалівський стиль писання був привабливим як для молодих, так і для знавців друкованого слова.Як педагог Микита Шаповал не уникав важких питань, не заводив учнівську молодь і дорослих у примарний світ нездійсненних казок. У своїх наукових працях чітко вказував шляхи виходу на кінцевий результат - проголошення незалежної, самостійної України відповідно до