СОЛОВ’ЯНЕНКО Анатолій Борисович

Український співак

Народився 25 вересня 1932 р. у Донецьку. У 1954 р. закінчив Донецький політехнічний інститут. Співу навчався в заслуженого артиста РРФСР О. Корабейченка (1952—

1962). У 1978 р. закінчив Київську консерваторію. З 1962 р. — стажист, а з 1965 — соліст Київського театру опери та балету. В 1963—1965 рр. стажувався в міланському театрі »Ла Скала» (Італія). Мав дивовижної краси голос (лірико-драматичний тенор), за що його називали — український соловей.

Партії: Андрій (»Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро (»Наталка Полтавка» М. Лисенка), Ленський (»Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Самозванець (»Борис Годунов» М. Мусоргського), Каварадоссі (»Тоска» Дж. Пуччіні), Герцог (»Ріголетто» Дж. Верді), Фауст (однойменна опера Ш. Гуно). Співав у »Метрополітен-Опера» (1977—1978, Нью-Йорк). Виступав у концертах, виконував українські народні пісні й романси (»Ніч яка, Господи, місячна, зоряна»). Виступав і як камерний співак.

Нагороджений орденом Дружби народів, лауреат Ленінської премії (1980), народний артист СРСР (з 1975).

Помер 29 липня 1999 р. у Києві.