СЕЛЕЦЬКИЙ Петро Дмитрович

Український піаніст і композитор

Народився 14 березня 1821 р. в с. Мелитинці на Полтавщині в родині поміщика. Його батько, Дмитро Петрович, учасник війни 1812 р., створив власний оркестр і хор кріпаків.

Музика, співи оточували маленького Петра від народження. Музичну освіту здобув у приватному пансіоні в Харкові і Петербурзі.

Закінчив Київський і Берлінський університети. Завершуючи навчання в Берлінському університеті (1842), консультувався з гри на фортепіано у Ф. Ліста, спілкувався з Ф. Мендельсоном. Інструментування і контрапункт вивчав у Дрездені.

Повернувшись із-за кордону, з 1844 р. проживав у Києві, працював у генерал-губернаторстві. Згодом його призначили віце-губернатором.

У 1845 р. в Яготині познайомився з Т. Шевченком. Разом мали працювати над оперою »Мазепа», проте розійшлися у поглядах на історичні події.

У 1863 р. — один з організаторів київського відділення Російського музичного товариства, яке очолював упродовж десяти років.

Автор двох симфоній, одна з яких у 40-х роках XIX ст. виконувалась у Дрездені, увертюри, а також спогадів про музичне і театральне життя в Харкові, Одесі, Петербурзі, про хори й оркестри кріпаків в Україні. Його записки були надруковані у »Киевской старине».

Помер 17 березня 1879 р. у Києві.