РИБАЛЬЧЕНКО Всеволод Петрович

Український композитор, педагог

Народився 23 липня 1904 р. у м. Харкові. У 1931 р. закінчив Харківський музично-драматичний інститут (клас композиції у С. Богатирьова). В 1931—1934 рр. викладав теоретичні дисципліни в Харківському музично-театральному технікумі. В. Рибальченку належить редакція та інструментовки творів Г. Верьовки, В. Косенка, М. Лисенка, М. Кропивницького.

У 1938 р. спільно з Ю. Мейтусом та М. Тіцем написав оперу «Перекоп», яка була поставлена в Київському театрі опери і балету. В 1941 р. відбулася прем’єра його опери «Гайдамаки».

В. Рибальченко — автор трьох симфонічних поем («Святково-тріумфальна», 1960; «Космічна», 1971; «Посвята Юрію Гагаріну», 1974) і двох сюїт. Одна з них написана в 1929 р. за українськими народними мотивами, а друга — в 1957 р. отримала назву «Молодіжна».

Композитор написав три увертюри — «Партизани» (1959), «Весела» (1964) та «Святкова» (1969). У своїй творчості В. Рибальченко часто звертався до української історії, прикладом чого є симфонічна повість у шести частинах «Слово о полку Ігоревім» (1968).

Музична критика високо оцінила його творчий доробок у галузі малих форм, зокрема низку романсів на вірші Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Лєрмонтова, С. Єсеніна, О. Блока, В. Маяковського, Є. Євтушенка та ін. Крім того, композиторові належить «Святковий марш» (1951), «Фантазія на українські теми (1970), «Скерцо» для трьох тромбонів (1971). Помер 2 лютого 1988 р. в Києві.