ПОГОРЄЛЬСЬКИЙ Антоній (справжнє прізвище — Петровський Олексій Олексійович)

Російський письменник

Народився 1787 р. в Москві. Учасник Вітчизняної війни 1812 р. З 1820 р. — член Вільного товариства аматорів російської словесності.

У 1825—1830 рр. — попечитель Харківського навчального округу. У повісті «Лафертівська маківниця» (1825) описав життя й побут тогочасного міщанства. На українському етнографічному матеріалі створив цикл романтичних повістей і оповідань. Серед них — «Двійник, або Мої вечори в Малоросії» (1833). Перу А. Погорельського належать повість-казка «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829), роман «Монастирка» (1830—1833). З 1829 р. — академік Російської академії наук. Останні роки свого життя А. Погорєльський провів у маєтку Погорільці, де написав майже всі свої твори. Дослідники зазначають, що «Двійник» — книжка автобіографічна і є своєрідним щоденником письменника. У «Монастирці» українська тема висвітлена значно ширше. Природу, побут, звичаї і особливості характеру жителів Полісся подано у сприйнятті оповідача і випускниці Смольного монастиря Анюти Орленко. Помер 21 липня 1836 р. у Варшаві.