ПЕТРУСЕНКО Оксана Андріївна (справжнє прізвище — Бородавкіна)

Українська співачка

Народилася 18 лютого 1900 р. в с. Балаклія (нині Харківської області). Батько помер, коли їй був усього один рік. З десяти років співала в церковному хорі. По закінченні севастопольської гімназії чотирнадцятирічною дівчиною почала самостійне життя — співала в концертах, у хорі. З 1916 р. виступала перед широкою аудиторією.

Акторської майстерності навчалася у К. Лучицької та І. Сагатовського, співу — у диригента П. Бойченка. З 1918 р. працювала у Херсонському музично-драматичному театрі. В 1921—1927 рр. виступала в українських трупах Д. Гайдамаки, І. Сагатовського, П. Коваленка, В. Квасенка і водночас навчалася в Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (1923—1924), сценічну майстерність опановувала у П. Саксаганського.

У грудні 1927 р., з тріумфом дебютувавши в партії Оксани в опері «Черевички» П. Чайковського, вона назавжди залишає музично-драматичні трупи і поринає в оперну стихію П. Чайковського, О. Бородіна, О. Даргомижського, М. Римського-Корсакова, М. Глинки, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Р. Леонкавалло, Ш. Гуно, Ж. Оффенбаха. Зростає її популярність як сольної співачки, її запрошують до Казані, Самари, Свердловська, Баку. У1934—1940 рр. виступає в Київському театрі опери та балету.

О. Петрусенко мала красивий вокальний голос широкого діапазону (лірико-драматичне сопрано) і надзвичайний драматичний талант. З великим успіхом виконувала українські народні пісні, солоспіви, оперні партії. Була визначним майстром національної вокальної школи. Ії партії: Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ліза, Марія, Оксана («Пікова дама», «Мазепа», «Черевички» П. Чайковського), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Тоска (однойменна опера Дж. Пуччіні), Земфіра («Алеко» С. Рахманинова), Лушка («Піднята цілина» 1. Дзержинського) та ін.

Народна артистка УРСР з 1939.

Померла 15 липня 1940 р. в Києві.