ОРЖЕНЦЬКИЙ Роман Михайлович

Український економіст і статистик

Народився 28 лютого 1863 р. в Житомирі. У 1887 р. закінчив Новоросійський університет (Одеса). До 1907 р. працював у державних установах Одеси, викладав у комерційній школі, школі торгового мореплавства. З 1910 р. очолював статистичне бюро Ярославського губернського земства. Викладав у Демидівському ліцеї в Ярославлі, в Петербурзькому університеті Організував у АН УРСР вивчення бюджетів, руху ринкових цін та інших питань. У 1919 р. переїхав до Києва, де був першим головою Товариства економістів. З 1920 р. завідував кафедрою теоретичної економіки в АН УРСР у Києві, у 1921—1922 pp. очолював соціально-економічний відділ академії. Керував виданням Статистичного бюлетеня. З 1919 р. — академік АН УРСР.

Р. Орженцький дотримувався суб’єктивно-психологічного напряму досліджень економічних явищ. Спеціалізувався з теорії вартості цін. У першій науковій праці «Полезность и цена. Политико-экономический очерк» (1895) критикував трудову теорію вартості з позицій психологічної школи, доводив необхідність визначення цінності граничною корисністю. Проблему цінності і теорію граничної корисності розглядав у магістерській дисертації «Учение о ценности у классиков и канонистов» (1896). У наступних творах («Учение об экономическом явлении. Введение в теорию ценности», 1903; «Основные законы ценности и их практическое значение», 1904 та ін.) подав власне оригінальне тлумачення ідей австрійської школи. Як і інші послідовники маргіналізму та математичної школи, цікавився проблемами взаємозалежності ціни та витрат виробництва. Розробляв методи кількісних вимірювань масових суспільних явищ («Сводные признаки», 1910; «Учебник математической статистики», 1914; «Элементарная теория статистических величин и вычислений», 1921). Р. Орженцький ввів у науковий обіг поняття об’єктивної оцінки, фактично ціни, максимальної та мінімальної розцінки, поділу благ на споживчі та продуктивні, поширив принцип граничної корисності на оцінювання витрат виробництва відповідно до теорії продуктивних благ.

Після 1917 р. відійшов від проблем теорії економіки і зосередився на прикладних економічних науках. У 1922 р. емігрував у Польщу.

Помер 24 травня 1923 р. у Варшаві.