НІЩИНСЬКИЙ Петро Іванович

Український композитор, поет-перекладач

Народився 21 вересня 1832 р. в с. Неменка (нині Вінницької області). Перші музичні знання одержав у Київському духовному училищі, вивчав музично-теоретичні дисципліни. Співав у хорі, знав багато народних пісень. З 1850 р. — півчий церкви російського посольства в Афінах, там же закінчив філологічний університет (1856). З 1857 р. жив у Петербурзі, з 1860 р. — переважно в Одесі, мав тісні творчі зв’язки з передовими діячами української культури М. Кропивницьким, М. Лисенком, П. Сокальським та ін.

Брав участь у діяльності хорових та музично-драматичних гуртків, «Одеського музичного товариства»; викладав російську та грецьку мови, літературу, музику і співи, збирав та обробляв українські народні пісні, займався літературно-критичною роботою (виступав під псевдонімом Петро Байда).

З літературних праць заслуговують на увагу українські переклади «Одіссеї», «Антігони», частини «Іліади». Переклав грецькою мовою «Слово о полку Ігоревім». З музичних творів визначною є сцена «Вечорниці» до 2-ї дії драми Т. Шевченка. Особливо популярними стали його хори «Закувала та сива зозуля», «Віють вітри, ще й буйнесенькі», «Добрий вечір, паніматко». Серед хорових обробок українських народних пісень найвідоміші «Козак Софрон», «Байда», «Ой гук, мати, гук», солоспіви «Порада», «У діброві чорна галка». Популярності музичної творчості сприяла мелодична наспівність, збагачена інтонаціями українського фольклору.

Помер 4 березня 1896 р. в с. Ворошилівка Вінницької області.