У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


МИЛОРАДОВИЧ Василь Петрович

МИЛОРАДОВИЧ Василь Петрович

Український фольклорист і етнограф

Народився 13 січня 1846 р. в с. Токарі Лохвицького повіту на Полтавщині у дворянській родині. У 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету. Працював у Полтавському окружному суді. Був мировим суддею у Лубенському повіті (1875—1890). У 1890 р. вийшов у відставку і цілком присвятив себе збиранню і дослідженню фольклору в Лубенському повіті Полтавської губернії.

Перша публікація В. Милорадовича «Свадебные песни в Лубенском уезде Полтавской губернии» з’явилася друком у

«Киевской старине». Книжка містила 269 пісень з докладною «паспортизацією» та опис весільної обрядовості. Наступні розвідки були присвячені робітничим і рекрутським пісням. Дослідник став постійним дописувачем «Киевской старины», «Літературно-наукового вісника», «Полтавских губернских ведомостей» та інших періодичних видань.

В. Милорадовичу як досліднику притаманні ретельна фіксація етнографічного матеріалу, дбайливий, майже дослівний його виклад і збереження мовних особливостей кожного з поселень.

Сформувалося коло інтересів ученого: питання народної демонології як залишка архаїчної слов’янської культури. Цій темі присвячено праці «Заметки о малорусской демонологии», «Украинская ведьма», «Украинские тайные знания и чары» та інші розвідки. За збирацьку роботу В. Милорадовича було відзначено срібною медаллю Російського географічного товариства (1899).

Одним із перших в Україні почав збирати і видав робітничий і наймитський фольклор. Найважливішою в доробку вченого є праця «Житье-бытье лубенского крестьянина», де подано опис побуту, уявлень і світогляду українського селянства XIX ст.

Наукова спадщина В. Милорадовича ще чекає належної оцінки. Очевидним є той факт, що він був одним з великої когорти українських дослідників XIX ст., що закладали підвалини наукової етнографії. У своїх працях він порушив питання про необхідність розробки методик комплексного підходу до фольклорних та етнографічних досліджень як окремих населених пунктів, так і цілих регіонів.

Помер восени 1911 р. в с. Литвяки на Полтавщині.