МАЙСТРЕНКО Іван Васильович

Український громадський і політичний діяч, історик, публіцист

Народився в 1899 р. у містечку Опішня Зіньківського .повіту на Полтавщині. 1918 р. закінчив учительську семінарію, 1924 р. — Харківський інститут народного господарства. У 1918 р. вступив до партії боротьбистів, був активним учасником підпілля на Полтавщині, повстанцем проти німецько-австрійських окупантів, Гетьманщини й денікінців. У 1920 р. вступив до КП(б)У. Працював у редакціях газет «Селянська біднота» та «Комуніст» (Харків), «Чорноморська Комуна» (Одеса). У 1931—1936 рр. викладав у Харківському інституті журналістики.

1936 р. був безпідставно заарештований і засланий до Сибіру.

У 1944 р. емігрував до Німеччини, де після закінчення другої світової війни і до самої смерті займався журналістикою, викладацькою, науковою і громадською діяльністю. Упродовж багатьох років І. Майстренко працював професором і ректором Українського технічно-господарського інституту в Мюнхені.

І. Майстренко був одним із засновників і активних діячів Української революційно-демократичної партії (УРДП), редактором її щомісячника «Вперед» (1949—1960). Проте головною сферою його діяльності за кордоном була наука. Він — автор багатьох праць на історичну, соціально-політичну, економічну тематику, виданих українською, російською, англійською, німецькою мовами, зокрема йому належать книжки: «Боротьбизм. Історія однієї з течій українського комунізму» (1954), «Сторінки з історії Комуністичної партії України» (1967), «Газети в УРСР» (1955), спогади «Історія мого покоління» (1985), статті «Більшовицький бонопартизм», «Національна політика КПРС», «Брежнєвська доктрина», «Кризові процеси в радянській економіці» та ін. Усі вони, як і твори інших політичних емігрантів, протягом багатьох років приховувалися від радянських читачів у спецфондах архівів і наукових бібліотек, були малодоступними навіть для фахівців-істориків, соціологів, економістів. Повернені сьогодні, ці праці мають величезне значення для дослідження важливих проблем післяжовтневої історії України, відтворення імен, живих образів і об’єктивної оцінки діяльності багатьох учасників подій.

Помер 18 листопада 1984 р. в Німеччині.