ЛЯЩЕНКО Петро Іванович

Український і російський економіст-аграрник, історик народного господарства

Народився 22 жовтня 1876 р. в м. Саратові у родині земського службовця. У 1899 р. закінчив фізико-математичний факультет, у 1900 р. — економічне відділення юридичного факультету Петербурзького університету. З 1903 р. — приват-доцент цього університету; 1908 р. здобув звання магістра політичної економії, читав курс лекцій з політичної економії, аграрних проблем і статистики на юридичному факультеті.

Протягом 1913—1917 рр. — професор кафедри політичної економії Томського університету. Спеціаліст з аграрних проблем, історії економічних учень та народного господарства. П. Лященко близький до ортодоксального сприйняття марксизму, зокрема з аграрного питання, проблеми відтворення, ринків, криз тощо. У 1927—1929 pp. керував аграрною кафедрою Українського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму.

В економічних дискусіях про предмет і метод політичної економії частково обстоював марксистський погляд на це питання. Після 1917 р. П. Лященко проводив велику наукову і педагогічну роботу, будучи в різний час професором Донського університету, ректором Донського інституту народного господарства. Після 1920 р. переважно жив і працював у Москві (Інститут червоної професури, МДУ, Інститут економіки АН СРСР).

З 1943 р. — член-кореспондент АН СРСР, з 1945 р. — академік АН УРСР.

Коло наукових інтересів П. Лященка досить широке. Він опублікував понад 150 наукових праць, головним чином з аграрних питань та історії народного господарства. Найвизначнішими з них є такі: «Хлібна торгівля на ринках Європейської Росії» (1912), «Регулювання селянського землеволодіння» (1917), «Нариси аграрної революції в Росії» (1925) та ін. Особливе значення мають його наукові праці з історії народного господарства Росії та України. На його книгах з історії народного господарства виховувалося кілька поколінь учених України, Росії та інших країн колишнього СРСР.

У Києві, на базі особистої бібліотеки П. Лященка, яку він заповів Інституту економіки АН України, створено кабінет його імені.

Помер 24 липня 1955 р. у Москві.