У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ЛЕОНТОВИЧ Микола Дмитрович

ЛЕОНТОВИЧ Микола Дмитрович

Український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору

Народився 13 грудня 1877 р. в с. Селевинці (нині Монастирок Вінницької області) в родині священика. Освіту здобув у Шаргородському духовному училищі (1884— 1892), де співав в хорі Ляторовського. Закінчивши у 1899 р. Кам’янець-Подільську духовну семінарію (з 1897 р. очолював семінарський хор), вчителював у Чукові, Тиврові, Летичеві, Вінниці (вів класи хоровий, оркестровий; викладав арифметику, географію, історію). 1904—1906 pp. — працював учителем співу на ст. Гришино (нині Красноармійське Донецької області). З 1906 р. працював у Тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Водночас закінчив регентські курси у Придворній співацькій капелі в Петербурзі, брав приватні уроки з композиції та контрапункту в Б. Яворського. 1918—1919 pp. — жив і працював у Києві інструктором мистецтв у Наркомосі, організовував хорові гуртки на підприємствах та навчальних закладах, викладав на різних курсах в семінарії, народній консерваторії, Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, брав участь в організації Першої української державної капели, виступав у концертах хорової музики як диригент та акомпаніатор. 1919 р. перебував у Кам’янці-Подільському, потім повернувся до Тульчина, де викладав співи та українську мову в жіночому училищі, організував там першу музичну школу, активно виступав за розбудову української національної музичної культури. Серед його найкращих обробок українських народних пісень (понад 150) — «Щедрик», «Дударик», «Пряля», «Козака несуть», «Женчичок-бренчичок», «Зашуміла ліщинонька», «Піють півні», «Ой з-за гори кам’яної», «Дума про Нечая», «Чумак», «Мала мати одну дочку» та ін. Серед інших творів: обробки революційних пісень («Інтернаціонал», «Варшав’янка», «Ми ковалі своєї долі»), пісень інших народів (російського, німецького, чеського, єврейського), опера «На русалчин Великдень» (1919, не завершив; закінчив, відредагував та оркестрував М. Скорик), хорові поеми «Легенда», «Моя пісня», «Льодолом». Церковні хорові твори: літургія, херувимські пісні, аранжування стародавніх розспівів (серед них Києво-Печерський, грецький, подільський та ін.), духовні канти, псалми, колядки, щедрівки. Автор низки методичних статей для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, підручника «Практичний курс співу в школах України». Важливим внеском митця у музичне мистецтво були нові підходи до обробки народних пісень і музики. Він розкрив широкі можливості і засоби для їх нового використання.

В ніч з 22 на 23 січня 1921 р. трагічно загинув у домі свого батька (вбитий бандитом) у с. Марківка Вінницької області.