КОСЕНКО Віктор Степанович

Український композитор, піаніст, педагог

Народився 23 листопада 1896 р. у Петербурзі в родині військового. 1918 р. закінчив Петроградську консерваторію по класу композиції у Н. Соколова та фортепіано у І. Миклачевської. В 1918—1928 рр. — на викладацькій роботі у музичному технікумі в Житомирі. З 1929 р. — професор Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (з 1934 р. — консерваторії). Виступав як піаніст з сольними концертами і в ансамблях. Один із засновників українського сучасного романсу. У багатогранній творчості розкрився як професійний майстер, широко використовуючи класичні традиції вітчизняного музичного мистецтва. Найяскравіший бік його творчості — лірика. За видатні заслуги у композиторській діяльності відзначений державними нагородами. Твори: симфонічні «Героїчна увертюра» (1932), «Молдавська поема» (1937), балет «Світанкова поема» (у фортепіанному виконанні (1973); концерт для фортепіано з оркестром (1937), камерно-інструментальне «Класичне тріо» (1927), близько 100 фортепіанних п’єс, романси, пісні, хори, обробки народних пісень, музика до кінофільмів. Помер 3 жовтня 1938 р. у Києві.