КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ Анатолій Йосипович (справжнє прізвище — Кос)

Український композитор, педагог

Народився 1 грудня 1909 р. в м. Коломия Івано-Франківської області в родині лікаря. Освіту здобув на юридичному факультеті Львівського університету (1931) та Львівської консерваторії ім. К. Шимановського по класу фортепіано і теорії музики (1934). У1934—1937 рр. — викладач Стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, з 1940 р. — викладач Львівського музичного училища, з 1944 р. — музичної школи-десятирічки, з 1952 р. — Консерваторії ім. М. Лисенка (з 1973 р. — професор). З 1952 р. — голова правління Львівської організації Спілки композиторів УРСР.

Музична творчість композитора насичена інтонаціями пісенного (зокрема, гуцульського) та міського фольклору. Його музика відрізняється яскравим мелодизмом, глибиною мистецького змісту. Твори: опера «Назустріч сонцю» (1957, 2-га ред. «Заграва», 1959); балети «Хустка Довбуша» (1951), «Сойчине крило» (1957), «Орися» (1964, 2-га ред. 1967), оперета «Весняні грози» (1960), кантата «Давно те минуло» (на слова Т. Шевченка, 1969), ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (1969), поема «Львівська легенда» (1970), пісні та романси «Ой піду я межи гори», «Соловей і троянда», «Солов’їний романс», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» та ін.; симфонічні твори, інструментальні ансамблі, музика до театральних вистав, обробки народних пісень.

А. Кос-Анатольський — автор низки музикознавчих статей, нарису про С. Людкевича (1951).

Відзначений найвищими нагородами, Державною премією СРСР (1951), Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1980).

Народний артист УРСР з 1969.

Помер 30 лютого 1983 р. у Львові.